+9 Київ
Вона зазначила, що українську енергетичну галузь урегульовано окремим договором про заснування Енергетичного співтовариства – ця міжнародна організація сприяє інтеграції третіх держав в енергетичну структуру Євросоюзу. Через це на Україну було покладено обов'язок враховувати практику Суду справедливості, що було закріплено у внутрішньому законодавстві, зокрема в законі "Про ринок електричної енергії".
Як приклад Комарова навела рішення Великої палати Верховного Суду, яка скористалася вказаним механізмом і врахувала висновки Енергетичного співтовариства, якими він визнав порушення Україною зобов'язань відповідно до ст. 41 договору про Енергоспівтовариство внаслідок установлення плати за послуги з передавання експортованих обсягів електроенергії. Проте вона зазначила, що згодом Касаційний господарський суд відійшов від попередніх висновків.
"У цьому контексті неприпустимим є формування суперечливої судової практики, особливо на рівні найвищої ланки судової системи. Як, наприклад, у справі №910/14489/20, у якій Касаційний господарський суд виклав власну позицію й намір відступити від висновків, зроблених у справі №910/9627/20, оскільки вважає, що Україна не є членом Європейського союзу і на неї в імперативному порядку не поширюються рішення Суду справедливості", – наголосила Комарова.
Вона додала, що в Україні вже зараз варто починати мислити так, як цього вимагає членство у ЄС, розуміючи особливості правової природи союзу, що не є класичною міжнародною міжурядовою організацією.
"Формування ВП ВС суперечливих позицій у справах №910/14489/20 і №910/9627/20 може стати критичною точкою і перешкодою для коректного й ефективного застосування енергетичного acquis (принципів, правил і норм, накопичених у межах ЄС. – "ГОРДОН")", – наголосила Комарова.
