Ірина Геращенко про відмову голосувати за резолюцію ПАРЄ про мови меншин: Стривожили виступи угорських колег

Ірина Геращенко про відмову голосувати за резолюцію ПАРЄ про мови меншин: Стривожили виступи угорських колег Геращенко: Не захотіли підтримувати повзучий сепаратизм і федералізм
Фото: Iryna Gerashchenko / Facebook

Угорські депутати хочуть використати резолюцію про забезпечення розвитку мов меншин у вузькополітичних інтересах, зазначила представник України в Парламентській асамблеї Ради Європи, перший заступник спікера Верховної Ради Ірина Геращенко.

Українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи практично в повному складі не голосувала за резолюцію про забезпечення розвитку мов меншин, оскільки має претензії до документа. Про це 23 січня представник України в ПАРЄ, перший заступник спікера Верховної Ради Ірина Геращенко розповіла у коментарі "Укрінформу".

За її словами, Україна наполягала, щоб у документі було згадано порушення мовних прав українців у РФ і анексованому Криму.

Геращенко визнала, що також "стривожили під час обговорення виступи деяких угорських колег, які закидають, що для розвитку та підтримки мов нацменшин найкраща позиція – це автономія".

"Це насправді спроби використовувати тему мови у своїх вузькополітичних, вузькопартійних інтересах для того, щоб свій внутрішній електорат об'єднати навколо теми захисту діаспори. Це дуже деструктивна ідея, і ми її, звичайно, не підтримуємо. Не хотілося б, щоб такий повзучий сепаратизм і федералізм сповідували через таку важливу гуманітарну проблематику. Ми це не підтримуємо й утрималися голосувати за резолюцію", – пояснила вона.

23 січня резолюцію схвалило 130 депутатів ПАРЄ зі 164, які брали участь у голосуванні. Проти проголосувало 10 парламентаріїв, 24 – утрималися. Від України документ підтримав тільки народний депутат від Опозиційного блоку Вадим Новинський.

ПАРЄ закликала робити більше зусиль для захисту мов меншин та ініціювала створення щорічної премії для країн, які активно просувають їх використання. У тексті резолюції згадок про Україну немає.

Угорщина і низка інших країн у вересні 2017 року розкритикували ухвалення українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні.

Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.

Києву запропонували внести зміни у 7-му статтю – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема, ішлося про викладання в середній школі російською мовою.

Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що Україна і далі шукатиме правильну модель навчання для представників національних меншин.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати