+4 Київ
Незважаючи на декларовану в Україні боротьбу з корупцією, чим закінчиться справа відстороненого від виконання обов'язків голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, прогнозувати дуже складно. Про це виданню "ГОРДОН" заявила адвокат, співзасновник Громадського люстраційного комітету, директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України у 2014–2016 роках Тетяна Козаченко.
"Історія з Насіровим буде тривалою, робити прогнози щодо того, винесуть йому обвинувальний вирок чи ні, наразі безглуздо. Насамперед це робота правоохоронних органів (провести розслідування і зібрати докази) і суду (розглянути і ухвалити законне рішення). Можна зазначити, що в Україні немає випадків застосування кримінальної відповідальності до високопосадовців. З огляду на декларовану боротьбу з корупцією, як кажуть, жоден високопоставлений чиновник за останні три роки в цьому форматі "не постраждав". Утім, за період історії незалежної України також", – розповіла Карпенко.
Експерт підкреслила, що протягом останніх трьох років ні правоохоронна, ні судова системи в Україні не змінилися.
"Я не враховую, що протягом першого року каденції Януковича були посаджені Тимошенко та Луценко. До правосуддя ці процеси ніякого відношення не мали. Зараз же, через три роки після вбивств на Майдані, втечі чиновників із країни, декларованого рівня корупції у владі, немає жодного судового вироку щодо людей аналогічного рівня посад. Правоохоронна система не реформована, судді ті самі – вони не є незалежними, наявна їхня політична заангажованість, корупційні складові. Система в нинішній формі не здатна очищатися і притягати до відповідальності високопоставлених чиновників, принаймні система демонструє саме це", – сказала Козаченко.
Адвокат переконана, що саме у випадку з Насіровым влада більше не зможе не враховувати думку суспільства щодо цього чиновника.
"Важко виступати оракулом, коли весь час кардинально змінюється ситуація в країні, змінюється політика і ті, хто при владі. Все це також заважає чиновникам і суддям бути неупередженими. Згадайте кар'єри наших політиків. Тимошенко: бізнесмен – в'язниця – прем'єр-міністр – в'язниця – народний депутат. Янукович: в'язниця – губернатор – прем'єр-міністр – політична смерть на виборах, коли він "падав від яйця" – потім президент – потім утікач із країни. Або Луценко: голова МВС – в'язниця – нардеп – генеральний прокурор. За таких амплітуд у кар'єрі за такий неймовірно короткий історичний термін прогнозувати майбутнє вкрай складно. Однозначно, справа Насірова має величезний суспільний резонанс. І влада не може цього не враховувати, об'єктивно або суб'єктивно це буде серйозно впливати на рішення", – зазначила Козаченко.
Експерт наполягає: якщо влада не реагуватиме на запити суспільства щодо дотримання закону, люди почнуть самостійно наводити порядок.
"Лише влада має право притягати до відповідальності або, як кажуть, має "монополію на насильство". Але якщо влада не реагуватиме на запити суспільства щодо дотримання закону, люди почнуть самостійно добиватися справедливості і наводити порядок. І тут високий ризик виходу громадянського суспільства за межі правового поля. Ми всі розуміємо, чим може обернутися ситуація, коли люди беруть на себе повноваження самостійно боротися за справедливість. Держава, яка не здатна забезпечити порядок, має бути готова до реакції людей, які будуть намагатися наводити порядок і встановлювати справедливість на свій розсуд. За своєю суттю це негативне явище, але прогнозоване, якщо держава належним чином не забезпечує держуправління, зокрема притягнення до відповідальності осіб, що порушили закон", – підсумувала Козаченко.
7 березня 2017 року Солом'янський районний суд обрав Насірову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 млн грн. Голова ДФС заарештований на 60 днів – до 30 квітня поточного року. Захист Насірова вже заявляв, що має намір подати апеляцію на рішення суду.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють Насірова у зловживанні владою і службовим становищем, що спричинило збитків на суму майже 2 млрд гривень. За даними слідства, на посаді керівника Держфіскальної служби він ухвалював рішення в інтересах депутата Олександра Онищенка, проти якого розслідується справа за підозрою в махінаціях із газом.
Підозру голові ДФС вручили пізно ввечері 2 березня в лікарні "Феофанія". Після того як правоохоронці зачитали повідомлення, Насірова перевели до кардіологічної реанімації. Лікар заявив, що у чиновника стався інфаркт. Пізніше чиновник спростував цю інформацію.
3 березня Кабінет Міністрів відсторонив Насірова від виконання обов'язків до закінчення розслідування.
