Політика

Яценюк: Україна має унікальний досвід реагування на безпекові виклики, Європа має його перейняти

29 квітня 2025, 20.56 Этот материал также можно прочитать на русском

Яценюк також закликав Європу збільшити власні оборонні видатки, хоч таке рішення може бути непопулярним серед деяких виборців. Фото: Арсеній Яценюк / Facebook

Європа має перейняти український досвід реагування на безпекові виклики, адже він є безцінним. Про це заявив прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках, голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк на саміті Європейської народної партії, відео з якого він опублікував 29 квітня на своєму YouTube-каналі.

"Є лише одна країна в Європі, яка має найбільший досвід. Досвід, здобутий кров'ю. Там знають практично все, як протистояти і як реагувати на такі виклики. Це Україна", – наголосив Яценюк.

На думку голови КБФ, найкращий шлях – створити спеціальну групу між Європейським союзом і Україною, де країни ЄС зможуть "перейняти знання", які Україна здобула під час війни, котру розпочала країна-агресор РФ. Він сказав, що цей досвід Європа "ніколи й ніде не побачить", і наголосив, що не бажає їй це переживати.

Яценюк також закликав Європу збільшити власні оборонні видатки, хоч таке рішення може бути непопулярним серед деяких виборців. Однак він зазначив, що більш "непопулярно" жити в незахищеному світі з війною, аніж витрачати більше грошей на свою армію.

"Питання для всіх нас полягає в тому, що потрібно озброювати Україну, постачати нам більше зброї. Ми розуміємо, що в короткостроковій перспективі немає можливості, щоб в Україну скерували війська з боку Європейського союзу чи країн – членів НАТО. Це українське військо бореться проти Росії. Це українці проливають свою кров. Ми захищаємо Європейський союз. Україна захищає себе, ЄС і весь вільний світ своєю кров'ю. І нам потрібно більше зброї", – сказав він.

Яценюк зазначив, що Україна переможе, але для цього потрібно об'єднати зусилля.

"І це єдина формула, як досягти миру в Європі й запобігти наступній війні у світі", – додав голова КБФ.

Контекст

На сайті НАТО повідомляли, що 2006 року міністри оборони країн Альянсу ухвалили рішення про виділення принаймні 2% свого ВВП на оборону, але не всі виконували ці домовленості. Якщо 2014 року не менше ніж 2% ВВП на оборону виділяло три країни НАТО, то 2022 року їхня кількість зросла до семи. Загалом в Альянсі 30 членів.
2022 року, як ідеться у звіті НАТО, найбільше на оборону щодо свого ВВП витрачала Греція – 3,54%, на другому місці – США (3,46%), на третьому – Литва (2,47%). Також не менше ніж 2% на оборону спрямували Польща, Великобританія, Естонія і Латвія.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка членів НАТО збільшила свої видатки на оборону. Зокрема, Німеччина вирішила додатково виділити €100 млрд бундесверу (2021 року весь оборонний бюджет країни становив €47 млрд). Окрім того, про збільшення видатків на оборону заявила Франція – протягом найближчих семи років її військовий бюджет має зрости до €413 млрд, повідомило RFI.
Тодішній генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг говорив, що відразу кілька країн НАТО мають намір посилити цільові показники оборонних видатків. "Деякі союзники рішуче виступають за те, щоб зробити нинішню мету в розмірі 2% мінімальним показником", – зазначав він.
18 січня 2024 року в НАТО оголосили, що готові до ймовірного нападу Росії.
18 червня НАТО оприлюднив чергове зведення щодо оборонних видатків, згідно з яким сукупний оборонний бюджет усіх країн – членів Альянсу за поточними цінами сягне майже $1,5 трлн 2024 року.
7 листопада генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що тоді ще кандидат на посаду президента США Дональд Трамп спонукатиме Європу до більших видатків на оборону.
Станом на квітень 2025 року, країною, яка, за даними НАТО, найбільше витрачає на оборону, є Польща (4,12% ВВП). Віцепрем'єр-міністр і міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш говорив, що Варшава із 2025 року на 10% збільшить видатки на власну оборону.