Єврокомісії надійшла скарга "Нафтогазу" на антиконкурентні дії "Газпрому"

Політика

Європейській комісії надійшла скарга Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо зловживання російським "Газпромом" домінантним становищем на європейському ринку.

Про це 3 січня на брифінгу у Брюсселі заявив представник Єврокомісії з питань енергетики Тім Макфі, повідомив "Укрінформ".

За його словами, Європейська комісія розгляне скаргу за стандартною процедурою.

"Нафтогаз" передав до Єврокомісії скаргу на "Газпром" наприкінці 2021 року. НАК закликала Генеральний директорат із конкуренції застосувати негайні заходи для нормалізації ситуації.

У компанії пояснили, що, попри зростання попиту на газ, "Газпром" різко зменшив продаж власного газу на європейському ринку, обмежує можливості інших компаній постачати додаткові обсяги газу у Європу і конкурувати з російським монополістом. Саме це є головною причиною кризи та рекордного зростання цін у Європі.

Контекст

У 2021 році на ринку газу в Європі фіксували дефіцит. Станом на 13 грудня, за даними асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe, газові сховища в ЄС та Великобританії було заповнено приблизно на 61,90%. У попередні роки перед опалювальним сезоном європейські сховища було заповнено приблизно на 84%, зазначило агентство Reuters.
Дефіцит палива спровокував зростання цін на нього. Якщо на початку 2021 року ф'ючерси на газовому хабі TTF у Нідерландах коштували приблизно $250 за 1000 м³, то у вересні ціна на газ у Європі вперше в історії подолала позначку $1000, а 6 жовтня оновила історичний максимум – понад $1900 за 1 тис. м³.
До кінця листопада вартість газу знизилася майже вдвічі і не перевищувала $1000 за 1 тис. м³, зазначав "Коммерсантъ".
Але вже 21 грудня вартість на газовому хабі TTF у Нідерландах перевищила $2000 за 1 тис. м³.
Поштовхом до зростання цін стали підсумки аукціону, на якому російський "Газпром" відмовився бронювати додаткові потужності для транзиту через Україну, писало агентство РБК. А також заява 13 грудня нової міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, що наразі газопровід "Північний потік –2" не можуть запустити через невідповідність енергетичному праву ЄС.