+19 Київ
Протягом останнього часу під слідством детективів Національного антикорупційного бюро України були представники майже всіх провідних політичних сил країни. Про це у своїй статті для ZN.ua написав юрист, менеджер антикорупційної групи "Реанімаційний пакет реформ" Олександр Лємєнов.
"Станом на кінець жовтня, бюро скерувало до суду 97 справ, 293 особам повідомили про підозру, 149 отримали статус обвинувачених і 461 провадження перебуває в роботі. Головне, що реально гальмує появу фіналів цих справ, – це відсутність антикорупційного суду", – сказано в матеріалі.
За словами Лємєнова, "корупційне багно ще ніколи досі не проривало "міцних труб" вітчизняної потококеруючої верхівки".
"Завжди силовики та правоохоронці охороняли спокій різнобарвних влад, тицяючи багнетом або в їх бізнес, або в політичних конкурентів. Мажоритарних акціонерів ПрАТ "Україна" особливо дратує те, що вони, перебуваючи в статусі міністра, очільника уряду і навіть президента, не можуть безпосередньо вплинути як на вибір справ та їх фігурантів, так і на перебіг розслідувань команди Артема Ситника (керівника НАБУ. – "ГОРДОН"). Єдина можливість хоч якось стримувати співробітників НАБУ — гальмувати розслідування через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Такий процесуальний трюк справді можливий, оскільки саме САП процесуально спрямовує роботу детективів. Очільник САП Назар Холодницький, перебуваючи в теплих стосунках з Адміністрацією Президента, не раз користувався цим виключним правом", – уважає юрист.
На його думку, владі не подобалася "відсутність селективного підходу під час проведення слідчих дій".
"Детективи не тільки "топтали галявину" друзям Петра Порошенка, але і перманентно доводили до нервових зривів представників інших політичних сил. Саме такий підхід припав до душі багатьом зневіреним українцям, котрі щиро вважали принцип кругової поруки вічним. Міжнародні партнери, в авангарді яких перебували представники ФБР і американського посольства, усіляко сприяли роботі НАБУ, оскільки бачили його незалежність, аполітичність та орієнтованість на результат. Фактично ці ключові чинники й рятували бюро від нападок із боку політичної еліти країни", – продовжив експерт.
Джерела ZN.ua зазначають, що зволікання у справі колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова, "незрозуміла ситуація щодо Одеського припортового заводу, січневе гальмування справи "рюкзаків" пов'язане з тим, що Холодницький "озирається" на Банкову.
"Улітку 2017 року температура тертя між САП і НАБУ піднялася настільки, що очільники цих відомств мусили навіть переконувати всіх у "нормальності" своїх стосунків", – сказано в матеріалі.
На думку Лємєнова, головною зміною, якою восени охарактеризували стан справ у війні правоохоронних органів, стала "повна втрата провладними силами страху перед західними партнерами".
"Провладні еліти вирішили здійснити своєрідний all-in у корупційному покері. Партнери по нестійкій парламентській коаліції об'єдналися в єдиному пориві, спрямувавши його у двох напрямах. По-перше, будь-що призначити "своїх" аудиторів для НАБУ, щоб згодом, отримавши негативний висновок, законно звільнити Ситника з посади директора бюро. По-друге, замінити керівника парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгора Соболєва, який тривалий час "прикривав" Ситника від "неприємностей", що їх постійно намагалися створити йому депутати фракцій БПП і "Народного фронту" разом з екс-регіоналами", – продовжив Лємєнов.
Він нагадав, що у грудні голови фракцій Блоку Петра Порошенка і "Народного фронту" Артур Герасимов і Максим Бурбак зареєстрували законопроект №7362, яким запропонували надати Раді право висловлювати недовіру главам антикорупційних органів.
За його словами, "тільки колосальними зусиллями представників громадськості, міжнародних партнерів (США, ЄС, МВФ і низки інших посольств), низкою прямих заяв і грізних натяків на адресу коаліції та Адміністрації Президента про те, чим може скінчитися ухвалення такого законопроекту, удалося винести цей документ за рамки порядку денного засідання парламенту".
У статті наголошують, що "втім, і це не зовсім так".
"Попередження, публічні та непублічні сигнали від Заходу і насамперед Вашингтона надходили протягом усього тижня, що не завадило головам двох фракцій коаліції внести в середу одіозний законопроект. Погрози припинити програму МВФ, фінансування військових програм і навіть безвіз на Порошенка не впливали. І питання не в тому, що він раптом вирішив боронити суверенітет України від західного впливу. І навіть не стільки в тому, що НАБУ може створювати проблеми для його чисельних комерційних рук. Справа в тому, що Порошенко — перший український президент, який не зміг узяти під контроль усі правоохоронні органи. І це в рештках усе ще діючої правлячої системи сприймається як слабкість. А той, хто зібрався на другий термін, має продемонструвати м'язову безальтернативність "на районі". Безумовно, Аваков (міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. – "ГОРДОН") – це ще скабка, але поки вона стирчить у коаліції, час розібратися із Ситником. Тому Порошенко був готовий іти до кінця. Але в останню хвилину вбік відскочив "Народний фронт", – продовжив Лємєнов.
Він зазначає, що лідери "Народного фронту" Арсеній Яценюк і Арсен Аваков зустрічалися з послом США в Україні Марі Йованович, від якої отримали "велику порцію критики".
"Партнери-"фронтовики" після цього відразу ж подалися на переговори з Петром Порошенком, де домовилися зняти з порядку денного законопроект, що був спрямований на нейтралізацію НАБУ без послуг підшефних аудиторів. Утім, від цієї ситуації Арсеній Яценюк отримав потрійне задоволення. По-перше, саме до його політичної сили звернулися як до останнього засобу американці. По-друге, він зробив послугу американським республіканцям, що ставилися до нього як до породження американських демократів. І, по-третє, він пошив у дурні Петра Олексійовича, підкресливши цим кроком свою ліберальність і його потяг до диктаторства", – сказано в матеріалі.
На думку Лємєнова, "НФ швидко "перевзувся", і законопроект знято з розгляду".
"Але чи означає це, що загроза для НАБУ минула? Ні. У своїй роботі бюро залежить від усіх правоохоронних структур: ордери, оперативне прослуховування, експертизи, бази даних... Режим функціонального голодомору буде увімкнений усіма "колегами". Зарано радіти й обіцянці породити антикорупційний суд. Як він формуватиметься, ким, коли? Диявол у деталях... Команда Порошенка разом зі своїми союзниками повинна розуміти, що, ставлячи в корупційному покері всі фішки на кін, можна не лише програти політичну кар'єру, але й утратити державу. Їхні попередники цього не осягнули своїм бідним розумом, наслідком чого і стала анексія Криму і воєнний конфлікт у Донбасі. Своїми діями вже нинішня політична еліта загнала себе в політичний цугцванг, але не всі подальші кроки дають рівнозначні втрати в цій партії. І це найголовніше, про що повинні замислитися на Банковій", – уважає юрист.
8 грудня Порошенко і директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард домовилися посилити незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України.
6 грудня голови фракцій Блоку Петра Порошенка і "Народного фронту" Артур Герасимов і Максим Бурбак зареєстрували законопроект №7362, яким запропоновано надати Верховній Раді право висловлювати недовіру главам Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і членам Національного агентства з питань запобігання корупції. Згідно з ініціативою, питання про висловлення парламентом недовіри керівникам відомств можна виносити на розгляд парламенту за пропозицією президента, Кабінету Міністрів або 150 народних депутатів. Висловлення недовіри зазначеним чиновникам призводить до їхньої відставки.
Законопроект засудили міжнародна антикорупційна організація Transparency International, коаліція експертів "Реанімаційний пакет реформ" (об'єднує 80 організацій) і директор Міжнародного валютного фонду.
Верховна Рада на вечірньому засіданні 7 грудня відкликала нардепа від "Самопомочі" Єгора Соболєва з посади голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції.
