Казарін: Мотивація мінлива. З "бусифікованих" виходять чудові солдати

Казарін: Мотивація мінлива. З "бусифікованих" виходять чудові солдати Казарін: Українці бояться не армії, а свого уявлення про неї
Фото: Павел Казарин / Facebook

Російська пропаганда посилює тему "бусифікації" в Україні, перебільшуючи її масштаби. Про це український письменник, журналіст і військовослужбовець Павло Казарін заявив у програмі "5 каналу" "Рандеву", яку опублікували в YouTube.

За його словами, повідомлення в українських ЗМІ й соціальних мережах на цю тему також випинають скандальні кейси, хоча вони не є більшістю.

"Вони розповідають нам не про норму, а про порушення норми. І ми ніколи не бачимо новин, що вчора до Збройних сил України долучилося, там, 1200 чоловіків, які зустріли патруль ТЦК [територіального центру комплектування], отримали повістку, проїхали й без проблем мобілізувалися. Ні, ми побачимо в TikTok або в Instagram одне або два відео про те, де людина почала скандалити, кричати, де її, там, грубо якось пакували в бусик і везли на мобілізацію", – каже Казарін.

Він спростовує думку, що від мобілізованих силою мало користі в армії. Мотивація, вважає він, може змінюватися у процесі.

"Мотивація – це дуже мінлива історія. Її можна як втратити, так і набути... Усі кажуть: "А навіщо вам "бусифіковані"? Шукайте добровольців!" Ні, "бусифіковані" стають чудовими солдатами, і ми це бачили багато разів", – стверджує журналіст.

Чоловіки часто бояться не армії, а свого уявлення про неї, вважає Казарін. Він називає помилковими уявлення про те, що "бусифіковані" одразу після двотижневої підготовки потрапляють на передову з ризиком загинути.

"Люди геть не уявляють, як побудована армійська ієрархічна система, що на одного того, хто штурмує посадки, є дев'ять людей, які його забезпечують. Що є купа, у тому числі, небойових посад, де просто потрібні люди з мізками, і врешті-решт, що майже будь-яким цивільним компетенціям, навіть якщо ви були бухгалтером, прибиральником або кухарем, ви обов'язково зможете знайти собі застосування в ЗСУ", – резюмував він.

Контекст

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Минулого разу їхню дію продовжили до 7 лютого 2025 року.

У квітні 2024 року в Україні ухвалили оновлений закон про мобілізацію, який набув чинності 18 травня. Згідно з однією з його норм, усі військовозобов'язані протягом двох місяців мали оновити свої військово-облікові дані через Центри надання адмінпослуг, електронний кабінет або прийшовши до ТЦК.

17 травня Зеленський підписав закон про багаторазове підвищення штрафів за військові правопорушення, зокрема за ухилення від мобілізації.

Згодом з'явилися повідомлення про масові перевірки співробітниками ТЦК військово-облікових документів у чоловіків у публічних місцях у різних містах України.

У Києві 11 жовтня приблизно пів сотні працівників ТЦК масово перевіряли документи в чоловіків після концерту українського гурту "Океан Ельзи" в Палаці спорту. У Київському міському ТЦК розповіли, що затримання громадян, які порушили норми закону, проводили працівники Нацполіції. Конфліктних ситуацій за участю військовослужбовців ТЦК зафіксовано не було, додали у столичному терцентрі. 16 жовтня офіцерка сектору мобілізаційно-оборонної роботи Київського міського ТЦК Лариса Козак повідомила, що рейди працівників ТЦК у громадських місцях в Україні були ефективними.

У листопаді минулого року міністр оборони України Рустем Умєров анонсував нові пропозиції щодо реформування системи мобілізації в Україні. Представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Києві Микита Козиренко заявив про "майже повністю викорінену" практику "бусифікації". Пізніше його керівник, омбудсмен Дмитро Лубінець це спростував.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати