"Для нас це удар під дихало. Це дуже неочікувано і дуже боляче. У Кремля будуть розв’язані руки в безпековому сенсі, нам буде набагато складніше. [...] Ситуація дуже кепська. Це безпекові ризики. Зростають ризики військової ескалації на різних напрямах. [Президент РФ Володимир] Путін на це може піти. А перед цим він влаштує провокацію, звинувативши нас, щоб виправдати ці дії. Я вважаю, що не можна відкидати і повномасштабної ескалації, якій передуватимуть провокації", – заявив Клімкін.
За його словами, найімовірніше, рішення про відмову від санкцій уже ухвалено у Вашингтоні, про що свідчать заяви деяких політиків.
"Рішення вже ухвалено. Шанс добудови "Північного потоку – 2" збільшується в рази", – сказав дипломат.
Також Клімкін заявив про момент, який, на його думку, може свідчити про проблеми довіри в українсько-американських відносинах.
"Два тижні тому в Україні був [держсекретар США Ентоні] Блінкен, і вони ухвалюють таке рішення. Або вони нам не сказали, і тоді це питання, в чому сенс партнерських відносин. Або представники влади нам не сказали, що це питання обговорювалося, і тоді це проблема в комунікації влади із суспільством", – заявив ексміністр.
Він додав, що якби про такі наміри партнерів було відомо раніше, Україна могла б "вкластися в цю історію, працювати заздалегідь".
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморозили 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що планують ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.