Клімкін: Сьогодні будь-який українець за будь-яку позитивну оцінку наших визвольних змагань може бути ув’язнений у Польщі на три роки

Ухвалені Польщею поправки до закону про Інститут національної пам'яті є прикладом одностороннього підходу до історії. Таку думку міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив у статті для львівського видання "Збруч".

"Закон роз'яснює, що... злочинами є "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925–1950 роках, які полягають у застосуванні сили, терору чи інших форм порушення прав людини щодо індивідуальних осіб чи суспільних груп". Даруйте, але саме в цей період українські патріоти вели визвольну боротьбу проти іноземних окупацій Західної України", – заявив він.

За словами міністра, мова йде "взагалі про всіх патріотів, які боролися за незалежність України".

"Із цього випливає, що сьогодні будь-який українець за будь-яку позитивну оцінку наших визвольних рухів може бути ув’язнений у Польщі на три роки, оскільки Польща має про ці змагання інакшу думку. Під реальною загрозою потрапити за ґрати і корінна українська меншина, і майже мільйон наших заробітчан, що працюють у Польщі. Більше того, кара настигне українця, навіть якщо свою оцінку він висловив у себе в Україні. Коли послідовно дотримуватися букви нового закону, то польська поліція у Варшаві має зсаджувати таких українців із поїзда, скажімо, "Київ – Берлін", і запроторювати їх у каталажку. Чи я щось не так розумію?" – написав Клімкін.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати до країни українцям, які демонструють антипольські погляди.

26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

19 лютого стало відомо, що опозиційна "Громадянська платформа" підготувала зміни до польського закону про Інститут нацпам'яті.