Корнієнко: Я не впевнений, що була користь як від діяльності Денісової, так і від обговорення цього питання

Політика

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Телеграфу", опублікованому 1 липня, заявив, що колишня українська омбудсменка Людмила Денісова після відкритого вторгнення Росії в Україну діяла не в одній "лінії" з владою.

"Не має бути політики під час війни. Опозиція навіть у якийсь час перестала бути опозицією і стала із владою в одне русло. А коли один із нашої палітри чиновників в умовах каже щось узагалі відмінне від основної лінії, то як це так?" – сказав він.

Перший віцеспікер зазначив, що якщо йдеться про воєнні злочини в Україні, то запускається "цілий процес".

"Звертаємося до міжнародного прокурора [Каріма] Хана, він приїжджає, до них їздить наш генпрокурор. І тут не можна казати щось безвідповідально. Тим більше якщо ти розумієш, що ця інформація чутлива у наших стосунках із партнерами", – пояснив Корнієнко.

Його попросили прокоментувати публікацію "Української правди" із претензіями до Денісової щодо недокументування фактів насильства, про які їй стало відомо після деокупації українських територій і які вона озвучувала публічно.

"Я не буду коментувати публікацію УП, але я не впевнений, що була користь як від діяльності Денісової, так і від обговорення цього питання. Ще питання, де тут більше шкоди. Тому що Росія кожну таку можливість використовує, аби говорити, що це наші провокації, що ми самі підірвали Кременчук, інсценували Бучу і так далі", – заявив Корнієнко.

Контекст

Денісова була уповноваженою Верховної Ради України з прав людини з березня 2018 року до травня 2022-го. Рішення про її звільнення підтримало 234 нардепи. Денісова назвала своє звільнення незаконним і заявила, що має намір оскаржити його у суді.
Напередодні звільнення Денісової народний депутат від "Слуги народу", член комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Ради Павло Фролов заявив, що Денісова "майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності".
"Незрозуміла концентрація медійної роботи омбудсмена на багаточисельних деталях "сексуальних злочинів, вчинених у неприродній спосіб", та "зґвалтуваннях дітей" на окупованих територіях, які не могла підтвердити доказами, лише шкодила Україні та відволікала увагу світових ЗМІ від дійсних потреб України", – зазначив Фролов.
Новим кандидатом на посаду омбудсмена був народний депутат, член депутатської групи "За майбутнє" Дмитро Лубінець, який очолював парламентський комітет із прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Правозахисники розкритикували цю кандидатуру. Вони зазначили, що, як і у випадку з Денісовою, нічого невідомо про досвід правозахисної діяльності Лубінця, що є прямою нормою закону, та закликали припинити практику політичних призначень на посаду омбудсмена.
Новим омбудсменом Лубінець став 1 липня.