$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +8 Київ

Стаття "Української правди" щодо роботи ексомбудсменки Денісової викликала дискусію. Чому її обговорюють, як відреагували видання і сама Денісова

Стаття "Української правди" щодо роботи ексомбудсменки Денісової викликала дискусію. Чому її обговорюють, як відреагували видання і сама Денісова Денісова працювала омбудсменкою у 2018–2022 роках
Фото: Людмила Денісова / Facebook
Матеріал "Української правди" про нібито неправдиві заяви колишньої української омбудсменки Людмили Денісової про сексуальні злочини російських окупантів в Україні став одним із найбільш обговорюваних цього тижня і викликав хвилю обговорень у соцмережах.

27 червня видання випустило публікацію "Від Facebook до допитів. Як омбудсмен Денісова вигадувала злочини росіян і втратила посаду".

Скріншот: pravda.com.ua Скріншот: pravda.com.ua

У матеріалі йдеться, що Денісова нібито поширювала недостовірну інформацію щодо фактів сексуальних злочинів російських окупантів в Україні. Водночас журналісти посилалися на неназваних співрозмовників у правоохоронних органах, партії "Слуга народу" та офісі омбудсмена.

Журналісти з'ясували, що після нападу Росії в офісі омбудсмена запустили гарячу лінію, куди зверталися громадяни щодо різних питань. Упродовж лютого  травня, за офіційними даними, на цю лінію надійшли дзвінки від 50 тис. осіб. У березні, як ідеться у публікації, Денісова вирішила запустити ще одну гарячу лінію, щоб нібито розвантажити працівників офісу омбудсмена і щоб зі складнішими зверненнями працювали професіонали. Ця лінія запрацювала у квітні, її презентували як проєкт, що підтримує фонд Організації Об'єднаних Націй ЮНІСЕФ. Очолила проєкт психологиня Олександра Квітко – дочка Денісової.

Після запуску гарячої лінії, зазначила "Українська правда", Квітко і Денісова почали публікувати історії зґвалтувань, які "були деталізованими й сумнівними з точки зору приватності жертви". Інформацію омбудсменки, за даними журналістів, намагалися підтвердити правоохоронці, викликали на допит і Денісову, і її дочку. Станом на червень, як повідомив неназваний співрозмовник "Української правди" у прокуратурі, правоохоронцям було відомо про два випадки сексуальних злочинів окупантів проти дітей, хоча Денісова стверджувала, що таких випадків більше.

На допиті, за даними видання, Денісова розповіла, що історії про злочини окупантів дізнавалася від дочки, а та сказала, що передавала їх матері "за чаюванням". За словами Квітко, за півтора місяця її гаряча лінія прийняла приблизно 1040 дзвінків, із них 450 стосувалися зґвалтувань дітей, проте прокурори, одержавши офіційну виписку, з'ясували, що за весь час було лише 92 дзвінки. Неназване джерело повідомило виданню, що не під запис Денісова сказала прокурорам, що розповідала ці страшні історії, бо хоче перемоги для України.

Видання повідомило, що одержати коментарі ні в Денісової, ні у Квітко не вдалося.

Після виходу публікації у соцмережах розгорілася дискусія. Критики зазначали, що практично весь матеріал, який стосується дуже делікатної теми, побудовано на інформації неназваних джерел. Звучали думки, що цю інформацію проти України використовуватиме російська пропаганда.

Головна редакторка "Громадського радіо" Тетяна Трощинська (вона була серед підписантів звернення до Денісової щодо висвітлення сексуальних злочинів у воєнний час) розкритикувала заголовок публікації.

"Я трошки розуміюся на заголовках і на тому, як це працює, тому знаю, що багато хто не відкриє саму статтю і зробить висновок, поганий висновок, що нібито є сумніви не в діях пані Денісової, а у самих злочинах. І з моєї точку зору, це неправильно. Це шкідливо для справи справедливості покарання російських ґвалтівників, бо вони є, масово. Злочини реальні", – написала вона у Facebook.

Журналіст Bihus.info Данило Мокрик повідомив у Facebook, що зараз працює над матеріалом про окупацію Херсонської області.

"Жінка із Херсонщини, яку я про це сам не запитував і до цього не підштовхував, сказала мені про два випадки зґвалтувань малих дітей. Саме з тих, що описувалися в повідомленнях Денісової. І не як чутки, які ходять, а як те, що сталося у людей, яких моя співрозмовниця знає", – написав Мокрик.

У коментарях він розкритикував анонімність джерел "Української правди".

"В УП собі вже давно вирішили, що посилання на "джерело, яке побажало залишитися анонімним", – це такий західний стандарт. Але це працює далеко не завжди, не з усім і не, блін, у кожному третьому матеріалі", – наголосив журналіст.

Розкритикували матеріал і представники української влади, зокрема радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, а також кілька нардепів від "Слуги народу" (серед них – Роксолана Підласа та Віталій Безгін), які були опонентами Денісової й домагалися її відставки.

"Журналісти можуть і мають право звертати увагу влади на баги системи, щоб провокувати реакцію та зміни – благородна місія в державній "екосистемі". Та коли баг уже виявлений і усунутий (а людина, яка цей баг постійно юзала, процедурно звільнена), доцільність журналістської провокації викликає як мінімум сумніви. Навіщо? Заради чого? Система ж уже відреагувала та відкоригувала баг? Ми живемо в інформаційній війні, де вся пропагандистська машина ворога працює на те, щоб підірвати довіру до України. Особливо на зовнішніх ринках. Чи варто робити йому (ворогу) щедрий пас? Чи були прораховані всі ризики від подібних дій?" – написав Подоляк у Telegram.

Водночас правозахисниця Тетяна Печончик підтримала "Українську правду". Вона вважає, що такі публікації – "це про важливість бути фаховою і говорити правду, особливо під час війни".

Після критики "Українська правда" змінила заголовок на "Від Facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду", а головна редакторка видання Севгіль Мусаєва за добу пояснила, чому видання вирішило опублікувати матеріал у такій формі.

Скріншот: pravda.com.ua Скріншот: pravda.com.ua

Мусаєва визнала, що перша версія заголовка була не зовсім вдалою і "могла стати тригерною і сприйнятою погано через можливість маніпуляції". Журналістка зазначила, що ще до заяв про сексуальні злочини окупантів у редакції була інформація, що Денісова могла поширювати недостовірні дані. За словами Мусаєвої, над цією темою вже працювали іноземні журналісти, які теж не могли знайти підтвердження словам Денісової, тому в редакції "Української правди" вирішили, що краще, щоб це зробили українські журналісти. Відповідаючи на звинувачення, що статтю побудовано на інформації анонімних джерел, Мусаєва зазначила, що це поширена практика у західних ЗМІ, наприклад, про підготовку Росії до вторгнення в Україну масмедіа повідомляли також із посиланням на джерела.

"Моя особиста думка  комунікацію теми сексуальних злочинів потрібно почати із чистого аркуша. Тільки чіткі докази злочинів, інакше ставлення до перевірки інформації про них, повна відкритість у всьому, окрім персональних даних жертв. Якщо цього не зробити, не відокремити правду від брехні, усе це б накопичувалося і згодом ударило б Україну реально сильно", – вважає Мусаєва.

28 червня Денісова дала інтерв'ю Харківській правозахисній групі та прокоментувала публікацію і звинувачення на свою адресу.

"У мене питання все ж таки до цього тексту. Я його не читала, тільки побачила назву і кінець, що "це все – фейки". Зрозуміло, що ця журналістка – це є адвокат Російської Федерації. І замовники – це теж адвокати Російської Федерації", –  заявила Денісова.

Колишня омбудсменка повідомила, що її дочка працювала на гарячій лінії за контрактом із ЮНІСЕФ.

"Вони, як мені стало відомо, через громадську організацію підписали контракти із цими психологами, які працювали на гарячій лінії. Серед них була моя донька. Вона й до цього працювала з ЮНІСЕФ", – розповіла Денісова.

За її словами, психологи передавали інформацію, одержану на гарячій лінії, офісу омбудсмена. Це були таблиці із загальними даними.

"Це ж конфіденційна інформація, там прізвищ тих людей, які зверталися, немає. Наприклад: "Жінка. Доросла. Відбулося зґвалтування. Надана допомога. Їй повідомлено, що потрібно звернутися до правоохоронних органів", – розповіла Денісова.

Вона заявила, що сама звернулася б до правоохоронних органів, якби жертви сказали їй, що вони на це згодні. В інтерв'ю каналу "Київ" Денісова пояснила, що багато жертв не хочуть про це розповідати, бо "бояться розправи з боку рашистів та дискримінації у нашому суспільстві". Вона зазначила, що можуть минути роки, поки жертви наважаться дати свідчення про сексуальні злочини. Денісова переповіла свою розмову з комісаркою Ради Європи з прав людини Дунею Міятович. Та розповіла їй, що після воєнного конфлікту на території колишньої Югославії деякі жертви, особливо чоловіки, розповідали про зґвалтування лише за 30 років.

Колишня омбудсменка прямо не відповіла на запитання, чи верифікувала вона інформацію, яка надходила на гарячу лінію. Вона сказала, що омбудсмен лише інформує про порушення прав людини, а пошуком жертв і розкриттям злочинів мають займатися слідчі.

Денісова також обурилася, що у матеріалі цитують інформацію, нібито одержану від прокурора (зокрема, про кількість дзвінків на гарячу лінію та матеріали допиту), яка є таємницею слідства. За словами Денісової, інформація, що дзвінків, які надійшли на організовану за допомогою ЮНІСЕФ гарячу лінію, було лише 92, не відповідає дійсності. Вона стверджує, що це дані лише з одного телефонного номера, але їх було більше.

"У цьому проєкті не було [одного] телефону, на який можуть телефонувати громадяни. Ми додатково на прохання ЮНІСЕФ один телефон розмістили на сайті уповноваженого. Але телефонували й на інші телефони, які були у цьому проєкті", сказала Денісова.

Контекст

Денісова була уповноваженою Верховної Ради України з прав людини з березня 2018 року до травня 2022-го. Рішення про її звільнення підтримало 234 нардепи. Денісова назвала своє звільнення незаконним і заявила, що має намір оскаржити його у суді.

Напередодні звільнення Денісової народний депутат від "Слуги народу", член комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Ради Павло Фролов заявив, що Денісова "майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності.

"Незрозуміла концентрація медійної роботи омбудсмена на багаточисельних деталях "сексуальних злочинів, вчинених у неприродній спосіб", та "зґвалтуваннях дітей" на окупованих територіях, які не могла підтвердити доказами, лише шкодила Україні та відволікала увагу світових ЗМІ від дійсних потреб України", – зазначив Фролов.

Новим кандидатом на посаду омбудсмена є народний депутат, член депутатської групи "За майбутнє" Дмитро Лубінець. Наразі він очолює парламентський комітет із прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Правозахисники розкритикували цю кандидатуру. Вони зазначили, що, як і у випадку з Денісовою, нічого невідомо про досвід правозахисної діяльності Лубінця, що є прямою нормою закону, та закликали припинити практику політичних призначень на посаду омбудсмена.