Кремінь: Спроба скасувати в Україні мовний закон – це політика і популізм

Поява у Верховній Раді законопроєктів про скасування мовного закону пов'язана з популізмом. Таку думку мовний омбудсмен Тарас Кремінь висловив виданню "Цензор.НЕТ" в інтерв'ю, опублікованому 25 січня.

"Сьогодні я відчуваю підтримку з боку Верховної Ради, адже ті законодавчі ініціативи, які йдуть у бік мовного закону – чи по скасуванню штрафів, чи про скасування переведення російськомовних шкіл на українську мову навчання, – це політика. Це політичні віруси, які лунають здебільшого для медіа і спрямовані на тих людей, хто не має антитіл по відношенню до таких спекуляцій. Але переважна більшість розуміє, що це популізм і нічого більше", – сказав він.

Мовний омбудсмен зазначив, що не розуміє, "що від цього виграють політичні сили, які цим займаються".

"Це політика, боротьба і пошук найкращих аргументів. Наш секретаріат діє спільно з тими депутатами, які розуміють цінність і важливість мовного закону. Нам вдається і вірю, що буде вдаватися відстоювати наші основні принципи", – заявив Кремінь.

За його словами, до цих принципів належать невнесення змін до закону протягом найближчих років, а також розуміння, що "питання державної мови – це питання національної безпеки", а сама українська мова – основа конституційного ладу.

"Тому кожна спроба підірвати мовне законодавство – це спроба удару по національній безпеці та по національній обороні", – вважає Кремінь.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Деякі норми закону почали діяти в січні 2021 року.

У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав у липні 2020-го, що Київ виконав рекомендації комісії, писало агентство "Інтерфакс-Україна".