Крищенко заявив, що двох затриманих 3 березня біля Верховної Ради повідомили про підозру

Крищенко заявив, що двох затриманих 3 березня біля Верховної Ради повідомили про підозру Крищенко анонсував проведення експертизи ДНК, щоб з'ясувати, хто тримав у руках виявлені гранати
Фото: mvs.gov.ua

Підозри двом затриманим 3 березня біля Верховної Ради висунуто за статтями Кримінального кодексу "погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу" і "хуліганство". Найближчим часом підозрюваним буде обрано запобіжний захід, повідомив голова Національної поліції Києва Андрій Крищенко.

Двох затриманих під час проведення слідчих дій у наметовому містечку біля Верховної Ради повідомили про підозру у причетності до подій 27 лютого біля стін парламенту і спробі штурму Жовтневого палацу 17 грудня 2017 року. Про це повідомив голова столичної поліції Андрій Крищенко, пише "Інтерфакс-Україна".

Він заявив, що ще один із затриманих був у розшуку, а щодо другого було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв'язку з подіями під Шевченківським райсудом Києва, де було поранено поліцейського.

Підозри висунуто за статтями Кримінального кодексу "погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу" і "хуліганство". Найближчим часом підозрюваним буде обрано запобіжний захід.

Крім того, Крищенко заявив, що дії правоохоронців були санкціоновані судом, і якби ті, хто перебував у наметах, не чинили активного опору проведенню обшуків, не було б і затримань.

"Спочатку це був мирний протест, потім – марші, і з нашого боку не було жодних питань. Але потім почалися провокації. І спроба захоплення Жовтневого палацу була не першою ластівкою... Біля Ради були провокації, з'явилися елементи фортифікаційних споруд, щоб обмежити доступ громадян, потім – провокації під Адміністрацією Президента, поранення поліцейського під Шевченківським судом після засідання стосовно мера Одеси, спроба запалити шини біля стін парламенту... Ми затримували людей зі зброєю і ножами. Це все організовано одними і тими самими людьми", – підкреслив Крищенко.

Він нагадав, що партія "Рух нових сил" заявила про вихід з акції протесту, "і під Радою утворилося не зрозуміло що".

Говорячи про виявлені в наметовому містечку гранати, Крищенко анонсував проведення експертизи ДНК – щоб з'ясувати, "хто тримав їх у руках".

Уранці 3 березня 2018 року під час розгону наметового містечка під Радою сталися сутички між поліцією і протестувальниками. У русі "Визволення" поінформували, що було госпіталізовано 11 активістів. У МВС повідомили про сімох постраждалих правоохоронців.

Силовики затримали понад 100 мітингувальників. Деяких активістів, перед тим як доправити у відділення, тримали на колінах у снігу. Увечері того самого дня всіх протестувальників відпустили.

У поліції заявили, що під час слідчих дій біля Ради вилучили дев'ять гранат РГД-5, "коктейлі Молотова" і п'ять димових мін.

Правоохоронці підкреслили, що діяли за рішенням суду в межах кримінальних проваджень про спробу штурму Жовтневого палацу 17 грудня 2017 року та за фактом сутичок активістів із поліцейськими 27 лютого 2018 року.

5 березня уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська закликала генерального прокурора Юрія Луценка розслідувати дії правоохоронців. Зокрема, за її словами, силовики порушили право на свободу слова, тому що як мінімум троє журналістів заявили про перешкоджання їхній діяльності та зазнавання тілесних ушкоджень.

Намети біля будівлі Верховної Ради встановили у жовтні 2017 року, коли кілька політичних партій і громадських рухів розпочало всеукраїнську акцію на підтримку масштабної політичної реформи. Вони вимагали ухвалити закони про обмеження депутатської недоторканності, антикорупційний суд і нові виборчі правила.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати