-2 Київ
Розгін наметового містечка під Верховною Радою в Києві нагадує дії влади в часи акції "Україна без Кучми", Помаранчевої революції та Євромайдану. Про це прозаїк і поет Сергій Жадан написав у колонці для "Радіо Свободи" від 5 березня.
"Я не був у таборі на Грушевського. Не був узагалі. І під час його демонтажу (ну, або розгону – залежно від обраної вами лексики) теж не був. Себто не бачив на власні очі, що там відбувалося. Бачив лише картинку. І вона мені, слід сказати, не подобається. Надто вже вона нагадує картинки із 2001-го. І з 2004-го. І з зими 2014-го теж. Картинка страшенно подібна – та ж безапеляційна демонстрація сили з боку державної машини, те саме безпорадне обурення з боку тих, хто їй протистоїть", – зазначив він.
За словами Жадана, "найгірше бачити ті самі коментарі на підтримку машини".
"Мовляв, так робиться в усьому світі, мовляв, подивіться на все це з іншого ракурсу, там озброєні провокатори. Або навпаки – там одні бомжі та популісти. Бомжів нам не шкода – бомжів хай б'ють і ставлять на коліна", – пише поет.
Останні події, на думку Жадана, дають відчуття, "ніби нічого й не було – ні загиблих на київських вулицях, ні війни, нічого".
"Можливо, тому, що, вибираючи між людьми, які стоять на колінах, і людьми, які на коліна ставлять, мимоволі (за звичкою, чи що) стаєш на бік перших. Можливо, тому, що сам добре знаєш, як це, коли тебе намагаються поставити на коліна. Неприємне відчуття. І коли хтось підтримує такі методи наведення правопорядку – теж неприємно. Незручно за таких людей. Навіть якщо ці люди говорять про державні інтереси", – підкреслив письменник.
Жадан переконаний, що людина, яка підтримує владу, "перебуває в доволі ризикованій позиції", оскільки не може вплинути на її дії.
"Сумно, що ця машина знову примушує нас робити вибір і займати своє місце з того чи іншого боку дбайливо зведеної кимось для нас барикади. Сумно, що нас знову позбавляють права не брати участі в самознищенні, у боротьбі із самими собою. Сумно, що інакше в цій ситуації, схоже, бути вже не може", – визнав він.
Письменник відмовляється знаходити для читачів "щось туманно-життєствердне – мовляв, у єдності сила, а влада має схаменутися".
"Саме поняття єдності давно й успішно скомпрометовано нами самими, у нашому гідному подиву небажанні помічати ще чиюсь точку зору, окрім власної. Та й влада, зрозуміло ж, не схаменеться. Не захоче. Не встигне. Та й для чого це їй? Цій владі воно точно ні до чого. Лишається готуватися до виборів. Бажано вже сьогодні", – резюмував Жадан.
Уранці 3 березня 2018 року під час розгону наметового містечка під Радою сталися сутички між поліцією і протестувальниками. У русі "Визволення" поінформували, що було госпіталізовано 11 активістів. У МВС повідомили про сімох постраждалих правоохоронців.
Силовики затримали понад 100 мітингувальників. Деяких активістів, перед тим як відправити у відділок, тримали на колінах у снігу. Увечері того ж дня всіх протестувальників відпустили.
У поліції заявили, що під час слідчих дій біля Ради вилучили дев'ять гранат РГД-5, "коктейлі Молотова" і п'ять димових мін.
Правоохоронці наголосили, що діяли за рішенням суду в межах кримінальних проваджень про спробу штурму Жовтневого палацу 17 грудня 2017 року та за фактом сутичок активістів із поліцейськими 27 лютого 2018 року.
5 березня уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська закликала генерального прокурора Юрія Луценка розслідувати дії правоохоронців. Зокрема, за її словами, силовики порушили право на свободу слова, тому що як мінімум троє журналістів заявили про перешкоджання їхній діяльності та отриманні тілесних ушкоджень.
Намети біля будівлі Верховної Ради встановили у жовтні 2017 року, коли кілька політичних партій і громадських рухів розпочали всеукраїнську акцію на підтримку масштабної політичної реформи. Вони вимагали ухвалити закони про обмеження депутатської недоторканності, антикорупційний суд і нові виборчі правила.
