"Кроки відомі, ми підтримуємо". У Білому домі пояснили позицію Байдена щодо членства України в НАТО

"Кроки відомі, ми підтримуємо". У Білому домі пояснили позицію Байдена щодо членства України в НАТО Співпрацю з НАТО Україна активізувала на тлі російської агресії
Фото: ЕРА
Рішення про вступ України в НАТО ухвалюватимуть не Сполучені Штати. Про це заявила речниця Білого дому Джен Псакі під час брифінгу, фрагмент якого опублікував 1 вересня у Twitter "Голос Америки".

Після зустрічі президента України Володимира Зеленського і президента США Джо Байдена у Псакі запитали, яке бачення глави Білого дому щодо вступу України в НАТО.

"Це не те рішення, яке можуть ухвалити Сполучені Штати. Ми й далі підтримуємо і закликаємо, щоб двері НАТО були відкритими для тих країн, які готові і здатні виконувати всі зобов'язання щодо членства і зробити свій внесок у безпеку євроатлантичної території", – відповіла вона.

Спікерка Білого дому підкреслила, що влітку на саміті НАТО члени Альянсу у спільній заяві підтвердили "право України вибирати власне майбутнє, вільний від втручання курс зовнішньої політики".

"Це стосується і питання прагнення України вступити в НАТО. Є кроки, які Україна має зробити, і вони їй відомі. Зусилля щодо поліпшення реформи стосовно верховенства права, модернізації оборонного сектору, розширення економічного зростання. Це ті кроки, які країни, що прагнуть в Альянс, як-от Україна, мають зробити, щоб відповідати стандартам НАТО щодо членства. І ми підтримуємо їхні зусилля у цьому напрямі", – пояснила Псакі.

Контекст

Під час візиту Зеленського у Вашингтон США й Україна зробили спільну заяву про стратегічне партнерство між країнами. Зокрема, обидві держави закликали РФ виконати зобов'язання щодо припинення вогню на Донбасі, Вашингтон підтримав право Києва вибирати свій зовнішньополітичний курс, зокрема членство в НАТО. Крім того, уряд США має намір виділити Україні на реформи сотні мільйонів доларів 2021 року.

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна дістала статус партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи одержить Україна план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче одержати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслив Кулеба.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати