Кулеба заявив, що міжнародні партнери перестануть довіряти Україні, якщо парламент не знайде виходу з конституційної кризи

Кулеба заявив, що міжнародні партнери перестануть довіряти Україні, якщо парламент не знайде виходу з конституційної кризи Кулеба: Міжнародні партнери України були паралізовані рішенням КСУ
Фото: Dmytro Kuleba / Facebook

Верховна Рада України має знайти рішення, щоб країна могла вийти з конституційної кризи, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав народних депутатів проголосувати за рішення, які дадуть змогу країні вийти з кризи, пов'язаної з останніми рішеннями Конституційного Суду України, не втративши довіри у відносинах із партнерами. Про це він заявив під час онлайн-брифінгу 5 листопада, повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

"Ми зараз врятували цю довіру: президент і уряд. І я дуже розраховую, що народні депутати теж будуть відчувати відповідальність цього історичного моменту і проголосують за рішення, які дозволять нам вийти із цієї кризи, не втративши довіру у відносинах із партнерами, а навпаки, її зміцнивши, показати, що всі ключові гілки влади готові рішуче й ефективно протидіяти будь-яким спробам зруйнувати, зупинити реформи і зруйнувати довіру в наших відносинах із західними партнерами", – підкреслив Кулеба.

За його словами, інакше може виникнути серйозна криза довіри у відносинах України із західними партнерами.

"Перше: якщо парламент не ухвалить цих рішень швидко. По-друге: якщо Конституційний Суд збереже можливість так само зруйнувати інші важливі реформи, як він це зробив із системою декларування, то в нас буде дуже серйозна фундаментальна криза довіри у відносинах із західними партнерами", – зазначив глава МЗС.

Він сказав, що міжнародні партнери України "були просто паралізовані" рішенням КСУ.

"Наші партнери побачили головне: це серйозність намірів президента й уряду в урегулюванні цих проблем і збереженні антикорупційної інфраструктури. Але далі треба так само швидко вирішити вже ці проблеми на системній основі, а це можливо тільки через рішення парламенту", – додав Кулеба.

27 жовтня Конституційний Суд України скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування явно недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.

2 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати