+4 Київ
Рішення президента України Петра Порошенка про заборону російських соцмереж спричинене бажанням глави держави перевести фокус суспільної дискусії з боротьби з корупцією, заявив народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко у Facebook.
"Закриття соціальних мереж має значно більше спільного з авторитарними режимами, аніж із боротьбою проти російської пропаганди. Фейсбук-користувачам це складно зрозуміти, але саме "ВКонтакте" була найпопулярнішою соціальною мережею в Україні – через неї розганялися новини, через неї об'єднувалися люди", – заявив він.
На думку нардепа, Порошенко краще за екс-президента Віктора Януковича розуміє ризики, які становить для нього інтернет.
"Насуваються вибори президента. Тому, приборкавши телебачення, тепер дійшла черга зачищати головний канал мобілізації людей. Чи загрожує "ВКонтакте"? Так, як будь-яка соціальна мережа. Це – дорога, нею може їхати трактор, а може – танк. І, якби стояла мета боротьби з російським впливом, існують методи роботи всередині мереж, а не їх тотальне блокування. Простіше кажучи, треба ставити блок-пости, а не руйнувати дорогу", – підкреслив він.
Лещенко додав, що те, що відбувається, "погано закінчиться".
"Ідея Порошенка – перевести фокус суспільної дискусії: із боротьби з корупцією на тему свого псевдо-патріотизму. Він вигадуватиме все нові й нові ідеї, покликані створити ілюзію, що саме він – головний заслін від російської агресії. І паралельно просуватиме сценарій знищення НАБУ та дискредитації антикорупціонерів. Мовою політтехнологій це називається "змінити порядок денний країни". Щоб устигнути до 2019 року, треба починати вже зараз", – підсумував він.
16 травня Порошенко своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року про продовження та розширення санкцій через агресію РФ в Україні.
У списку юридичних осіб, які потрапили під санкції, опинилися також українські та російські фірми, які надають доступ до соціальних мереж "ВКонтакте" й "Одноклассники", а також до сервісів Mail.Ru і "Яндекс", сайти російських антивірусних компаній "Лаборатория Касперского" і "Доктор Веб".
В оновлених списках обмеження запроваджують щодо 468 юридичних осіб та 1228 фізичних осіб.
Київ запровадив санкції проти 105 компаній і 388 громадян, причетних до російської агресії, у 2015 році – за рік після того, як аналогічні заходи застосували США та ЄС. 17 жовтня 2016 року президент України продовжив колишні (із переліку виключили 41 фізичну особу й одну компанію) і затвердив додаткові санкції проти 335 фізичних і 167 юридичних осіб.
Згідно із законом "Про санкції", рішення про їхнє використання ухвалює РНБО України та вводить у дію президент своїм указом.
