$40.65 €43.54
menu closed
menu open
weather +22 Київ

Річниця президентства Порошенка. Які передвиборчі обіцянки за три роки він виконав, а які – ні G photo icon

Річниця президентства Порошенка. Які передвиборчі обіцянки за три роки він виконав, а які – ні Петро Порошенко в день інавгурації, 7 червня 2014 року
Фото: EPA

"ГОРДОН" підбиває підсумки трьох років президентства Петра Порошенка. Редакція проаналізувала головні обіцянки, які кандидат у президенти Петро Порошенко оприлюднив у 2014 році у своїй передвиборчій програмі, заяви з його інавгураційної промови і плани, озвучені на інавгурації.

Петро Порошенко балотувався в президенти України на позачергових виборах 25 травня 2014 року, після Революції гідності, зареєстрований Центрвиборчкомом як безпартійний самовисуванець. У Порошенка було 20 конкурентів. У першому турі він набрав 54,7% голосів, загалом за кандидата віддали свої бюлетені 9,9 млн виборців, які взяли участь у виборах. Явка становила 59,48%: до списків виборців на момент закінчення голосування були внесені 29,6 млн осіб, проголосували 17,8 млн.

За три роки президентства Порошенка по одному разу змінилися парламент і прем'єр-міністр, двічі – уряд, а ГПУ очолює вже п'ятий за рахунком генпрокурор.

Щоб розібратися, що Порошенко обіцяв своїм виборцям і чи вдалося це виконати, редакція видання "ГОРДОН" вивчила все, що він заявляв як кандидат у президенти, і зібрала факти, що відбувалося насправді. Для аналізу ми використовували текст передвиборчої програми, яка опублікована на сайті Центрвиборчкому, різні інтерв'ю Порошенка в статусі кандидата в президенти і його інавгураційну промову.

Петр Порошенко с семьей на избирательном участке 25 мая 2014 года. Фото: ЕРА Петро Порошенко з родиною на виборчій дільниці 25 травня 2014 року. Фото: ЕРА

Стану гарантом збереження щойно відновленої парламентсько-президентської форми правління, за якої уряд формує коаліція фракцій і депутати. Не буду претендувати на повноваження більші, ніж ті, на які ви мене оберете.

Порошенко справді не намагався повернути повноваження, які після змін у 2010 році отримав тодішній президент Віктор Янукович. Востаннє Основний закон був змінений за підсумками подій Майдану: 21 лютого 2014 року Янукович і лідери опозиції підписали угоду, у якій було прописане повернення до Конституції 2004 року, урівноважені повноваження Кабміну, президента і парламенту. Того ж дня Верховна Рада проголосувала за цю редакцію.

Протягом трьох років Порошенко не порушував питання про посилення повноважень президента.

Має відбутися децентралізація влади. Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень. Виконавча влада в областях належатиме не призначеним зверху "губернаторам", а виконкомам, сформованим облрадами, обраним людьми

Об'єднані територіальні громади були створені в межах децентралізації у всіх областях України в березні 2016 року. Після 30 квітня в Україні нараховують уже 415 об'єднаних громад, де пройшло голосування за депутатів та голів місцевих рад.

Але голови обласних державних адміністрацій, призначені президентом, як і раніше залишаються керівниками регіонів.

Підписуючи закон про бюджет на 2017 рік, президент Петро Порошенко заявив, що проведення реформи з децентралізації призвело до істотного зростання місцевих бюджетів і їх можливостей. За його словами, бюджети розвитку місцевих громад зросли в п'ять–шість разів.

Місцеві бюджети зросли на 14,5 млрд грн у першому кварталі 2017 року порівняно з таким же періодом минулого року, заявив на початку травня цього року прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Аналітична платформа VoxUkraine, до якої входять експерти з України та інших країн, для "Економічної правди" наприкінці 2016 року проаналізувала ситуацію з бюджетною децентралізацією. Аналітики дійшли висновку, що справді після початку реформи місцеві бюджети почали отримувати значний профіцит, найбільше від нової схеми розподілу доходів від податків виграли невеликі міста, які не залежать цілком від якогось одного підприємства.

Водночас між Києвом і регіонами існують суперечки щодо розподілу грошей і обов'язків у фінансуванні різних сфер, зазначають у VoxUkraine. Також через підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн із 2017 року видатки місцевих бюджетів зростуть, і добавка з держбюджету на освіту і медицину може не покрити різниці, яка лягла на бюджети в регіонах.

Структура власності ЗМІ стане прозорою, а конкурентне середовище у цій сфері – посиленим. Створення громадського телебачення на порядку денному – нагальне питання

Порошенко підписав закон "Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення" №674-VIII. Верховна Рада ухвалила його 3 вересня 2015 року. Документ зобов'язує суб'єктів інформаційної діяльності (телерадіомовників та провайдерів програмної послуги) розкривати інформацію про реальну структуру власності та надавати відомості про кінцевого бенефіціарного власника компанії.

Також законом заборонені створення і діяльність телеорганізацій, учасниками яких є юридичні і фізичні особи, зареєстровані в офшорних зонах.

19 березня 2015 року Верховна Рада ухвалиила законопроект про внесення змін у деякі закони України щодо суспільного телебачення і радіомовлення. Відповідно до законопроекту, суспільне телебачення і радіомовлення України створюють у формі публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (НСТУ), 100% акцій якого належать державі.

7 квітня 2015 року закон підписав президент Петро Порошенко. 10 квітня керівником НСТУ було обрано екс-голову Національної телекомпанії України, журналіста і медіаменеджера Зураба Аласанію.

Буду керуватися статтею 10 Конституції, яка визначає українську мову як державну, але особливо підкреслює права російської мови і гарантує вільний розвиток усіх мов. Уважаю за доцільне з метою забезпечення єдності української політичної нації зберегти чинний статус-кво у мовному питанні

Зараз в Україні діє закон "Про засади державної мовної політики" (так званий закон Ківалова–Колесніченка). Верховна Рада ухвалила його 3 липня 2012 року. Документ набув чинності в серпні того ж року і передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Противники закону підкреслювали, що документ посилив позиції російської мови у східних регіонах країни. Конституційний Суд України перевіряє його на відповідність Конституції.

У Верховній Раді зареєстровані три різні законопроекти про державну мову. Вони викликали дискусію в суспільстві, оскільки передбачають збільшення сфери використання української мови.

Зокрема, проектом закону №5670 передбачено введення кримінальної відповідальності за публічне приниження української мови або неповагу до неї. Зазначають, що спроби введення двомовності в Україні, усупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, які "провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу", а також спрямовані на "насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу".

За три роки президентства Порошенка ситуація з мовною політикою в Україні не змінилася, як він і обіцяв у передвиборчій програмі.

Можливість вільно подорожувати до Європи дасть швидке введення безвізового режиму з ЄС уже протягом першого року мого президентства. До кінця ж терміну моїх повноважень розраховую домогтися необхідних політичних рішень з боку ЄС і почати переговори про повноцінне членство України в Європейському союзі, щоб жити в "сім'ї вольній, новій"

Протягом першого року президентства здобути безвіз Порошенку не вдалося, процедура затягнулася на три роки.

У грудні 2015 року Єврокомісія визнала, що Україна виконала всі умови для отримання безвізового режиму. Восени 2016 року проект про надання права безвізових поїздок у Європу для громадян України пройшов узгодження в комітетах Європарламенту. У листопаді його затвердили в Раді ЄС.

9 березня 2017 року комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції і внутрішніх справ затвердив проект законодавчої резолюції про надання Україні безвізу.

6 квітня 2017 року Європейський парламент підтримав рішення про надання Україні безвізового режиму. 26 квітня його схвалив комітет постійних представників країн – членів Європейського союзу. Рада міністрів Євросоюзу схвалила остаточне рішення про надання громадянам України права на безвізові подорожі 11 травня 2017 року.

Усі реформи, які потрібні для цього, Україна вже провела, обговорення і затвердження органами ЄС позаду, і орієнтовно у другій половині червня 2017 року лібералізація візового режиму між Україною та Євросоюзом має набути чинності.

Планую суттєво, у рази і порядки, збільшити витрати на відновлення, модернізацію та посилення Збройних сил та інших структур, від яких залежить захист від зовнішньої агресії

На оборону і безпеку України у 2015 році було виділено 82,9 млрд грн, у 2016113,6 млрд грн, пізніше цю суму збільшили на 7,3 млрд. У держбюджеті 2017 року ці статті в сумі становили 129,3 млрд.

Із 2016 року в Україні зарплата солдатів і сержантів за контрактом, а також призваних у межах мобілізації військовослужбовців становить 7 тис. грн, командира бригади – 16 тисяч.

Починаючи із квітня 2017 року, розмір грошової винагороди військовослужбовцям Збройних сил України за виконання бойових завдань у зоні антитерористичної операції безпосередньо на лінії зіткнення збільшили до 7500 грн, заявив Порошенко 31 березня.

Як першочерговий унесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію

За час свого президентства Порошенко не вносив до ВР законопроекту про парламентську опозицію.

У Раді були зареєстровані такі законопроекти від інших ініціаторів. Перший – авторства представників Опозиційного блоку Вадима Новинського, Євгена Гєллєра та Валерія Писаренка № 0948. Він був зареєстрований 27 листопада 2014 року і провалений під час голосування 8 квітня 2015 року.

Законопроект №3061, авторами якого були представники тієї ж фракції (Юрій Бойко, Вадим Новинський, Михайло Папієв та Юлій Іоффе), був зареєстрований у Раді 9 вересня 2015 року, але в сесійній залі його так і не розглядали. Існує два альтернативні проекти закону (3061-1 і 3061-2), обидва зареєстровані у вересні 2015 року.

Ще до президентських виборів, 10 квітня 2014 року, Верховна Рада взяла за основу законопроект Новинського про парламентську опозицію №4494, але цю постанову парламент скасував тим же рішенням від 8 квітня 2014 року, яким відхилили законопроект Новинського №0948.

26 квітня 2014 року в парламенті був зареєстрований поданий президентом проект закону №4178а "Про внесення змін до Конституції України (про повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування)", у якому, зокрема, йшлося: "У Верховній Раді України гарантується діяльність парламентської опозиції" і "Організація і порядок діяльності парламентської коаліції та парламентської опозиції у Верховній Раді встановлюються законом про Регламент Верховної Ради України".

Цей проект змін розглядав комітет, його доопрацьовули двічі, він був внесений до порядку денного четвертої сесії парламенту сьомого скликання, але в підсумку був відкликаний удруге 27 грудня 2014 року.

Закону про парламентську опозицію або статті в Конституції щодо цього в Україні досі не існує.

Я використаю свій дипломатичний досвід, щоб забезпечити підписання міжнародного договору, який прийшов на зміну Будапештського меморандуму

Ця обіцянка не входила до передвиборчої програми, як усі, процитовані вище. Заміну Будапештського меморандуму Порошенко пообіцяв забезпечити у своїй інавгураційній промові. Такий документ поки що не був розроблений. Щоправда, Порошенко не говорив, які сторони повинні підписати його і що в ньому має міститися.

"Акт про підтримку свободи в Україні", який президент США Барак Обама підписав 18 жовтня 2014 року, перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий у коментарі "BBC Україна" порівняв із Будапештським меморандумом, і заявив, що, можливо, цей Акт створить навіть більше зобов'язань.

Избранный президентом Украины Петр Порошенко и президент США Барак Обама на встрече в Вашршаве 4 июня 2014 года. Фото: ЕPA Обраний президентом України Петро Порошенко і президент США Барак Обама на зустрічі у Варшаві 4 червня 2014 року. Фото: ЕРА

Якщо мене оберуть президентом України, я буду грати чесно і продам концерн Roshen. На посту президента я хочу і буду дбати винятково про добробут України

Це теж не частина передвиборчої програми. Ці слова Порошенко сказав, перебуваючи у статусі кандидата в президенти України в інтерв'ю, опублікованому в німецькому виданні Bild 2 квітня 2014 року.

Після перемоги на виборах для продажу Roshen була залучена компанія Rothschild. Однак здійснити операцію поки що так і не вдалося. Порошенко пояснив, що це пов'язано з початком бойових дій на сході України. За словами президента, активи Roshen йому не підконтрольні, ними керує сліпий траст.

20 січня 2017 року стало відомо, що корпорація Roshen зупиняє виробництво на кондитерській фабриці в російському Липецьку. Зазначали, що рішення було ухвалено "з економічних і політичних причин".

Антитерористична операція не може і не буде тривати два–три місяці. Вона повинна і буде тривати години

Таку заяву Порошенко зробив 26 травня – наступного дня після президентських виборів, коли результати голосування ще не були оголошені, але вже було відомо, що він лідер перегонів.

Порошенко на пресс-конференции 26 мая 2014 года, на следующий день после президентских выборов. Фото: ЕРА Порошенко на прес-конференції 26 травня 2014 року, наступного дня після президентських виборів. Фото: ЕРА

"У мене немає інформації, що антитерористична операція повинна бути зупинена. Я підтримую її продовження, але вимагаю зміни її формату, – сказав Порошенко. – Вона повинна бути коротшою і ефективнішою. Антитерористична операція не може і не повинна тривати місяцями, вона повинна проходити за години".

Антитерористична операція (АТО) почалася 13 квітня 2014 року з метою зупинити сепаратистів. Її оголосив в.о. президента України Олександр Турчинов. Він тоді пояснив, що АТО необхідна, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України. Тоді ж він запропонував генеральному секретареві Організації об'єднаних націй Пан Гі Муну провести спільну антитерористичну операцію з миротворчими силами ООН, але організація участі в АТО не взяла.

Антитерористична операція на сході України триває більше ніж три роки.

Фото: EPA Наприкінці серпня 2014 року в тил українським підрозділам в Іловайську зайшли значні сили регулярних російських військ. Після заклику президента РФ Володимира Путіна до бойовиків дати урядовим силам "зелений коридор", ті спочатку погодилися, а потім відкрили вогонь. Це стало переламним моментом у проведенні АТО, українські силовики перейшли від наступу до оборони. Фото: EPA

Забезпечу повне перезавантаження влади. Докладу всіх зусиль у межах своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори винятково на пропорційній основі за відкритими списками

24 липня 2014 року парламентська коаліція Ради сьомого скликання розпалася, і 31 липня Порошенко скликав нараду, у якій взяли участь спікер парламенту Олександр Турчинов, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і голови фракцій. На нараді ухвалили рішення підготувати узгоджений проект змін в закон про вибори і провести консультації щодо впровадження пропорційної системи з відкритими виборчими списками партій. Також ішла мова про те, щоб виборчі блоки знову могли стати суб'єктами виборів.

Порошенко 1 серпня 2014 року заявив, що ідеальною була б пропорційна система з відкритими списками, але якщо депутати не домовляться, то він згоден і на просто пропорційну, а "якщо взагалі не здатні домовитися – тоді їх будуть обирати так, як зараз. Але вибори відбудуться за будь-якої погоди".

У підсумку Верховна Рада не проголосувала за включення до порядку денного питання про зміну виборчого законодавства, і вибори пройшли за старим законом.

Міських голів пропоную обирати у два тури, щоб на ці посади не потрапляли випадкові люди, а ті, які мають підтримку більшості суспільства

 У 2015 році другий тур виборів мерів відбувся у 29 містах України. Він торкнувся населених пунктів, де проживає понад 90 тисяч осіб, і в яких у першому турі не визначили переможця, який би набрав понад 50% голосів.

Уперше мери не були обрані простою більшістю у 18 обласних центрах: Вінниці, Луцьку, Дніпропетровську (тепер – Дніпро), Житомирі, Ужгороді, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кіровограді (зараз – Кропивницький), Львові, Миколаєві, Полтаві, Рівному, Сумах, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях та Чернігові, а також 10-ти містах обласного значення: Дніпродзержинську (зараз – Кам'янське), Кривому Розі, Нікополі, Павлограді (Дніпропетровська область), Краматорську (Донецька область), Бердянську, Мелітополі (Запорізька область), Білій Церкві (Київська область), Кременчуці (Полтавська область) і Сіверськодонецьку (Луганська область).

Через це нововведення, наприклад, мером Дніпра (на той момент – Дніпропетровська) став представник УКРОПу Борис Філатов, а не член Опозиційного блоку Олександр Вілкул, який у першому турі випереджав суперника на 2,2%. У другому турі, коли залишилися тільки два кандидати, за Філатова проголосували 62%, а за Вілкула – 38% дніпрян.

Якомога швидше підписати економічну частину угоди з ЄС про зону вільної торгівлі) і протягом стислих термінів реалізувати її положення, які по суті є цілісним планом економічних реформ в Україні

Угоду про асоціацію України з ЄС було підписано в два етапи: політична частина – 21 березня 2014 року (до президентства Порошенка), економічна – 27 червня 2014 року. Верховна Рада України і Європарламент ратифікували документ 16 вересня того ж року. Він набуде чинності після того, як ратифікаційні процедури завершать усі 28 членів ЄС. Зупинила цей процес позиція Нідерландів, де 6 квітня 2016 року відбувся референдум про ратифікацію угоди між Україною і ЄС. 61% респондентів висловився "проти" парламентського акта від 7 липня 2015 року.

15 грудня минулого року на саміті у Брюсселі лідери Євросоюзу підтримали запропонований Нідерландами компроміс, покликаний розблокувати імплементацію Угоди про асоціацію. Зокрема, на вимогу голландської сторони європейські лідери визнали, що угода не є кроком до отримання перспективи членства України в ЄС, не є гарантією колективної безпеки, військової чи фінансової допомоги, а також не дає українцям права на проживання або роботу у країнах Євросоюзу.

16 грудня 2016 року уряд Нідерландів ухвалив проект повторної ратифікації документа. 23 лютого 2017-го закон про ратифікацію підтримали 89 депутатів другої палати парламенту Нідерландів.

Віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила надію, що Сенат Нідерландів схвалить ратифікацію Угоди про асоціацію Україна – ЄС до кінця травня.

Реформувати правоохоронну систему (суди, міліцію, СБУ, прокуратури) – означає створити передумови успішності всіх змін, зокрема і в економіці

Реформа МВС почалася у 2015 році. 2 липня того ж року Верховна Рада ухвалила закон "Про Національну поліцію". 7 листопада він набув чинності: в Україні була офіційно створена Національна поліція і ліквідована міліція. Із листопада 2015 року в Україні проходить атестація співробітників Національної поліції.

У МВС повідомляли, що лише за підсумками переатестації в Києві було звільнено 80% керівників. Експерти критикують реформу за те, що в лавах МВС залишається все менше професіоналів, що вона не зачіпає важливих структур системи: реформувавши дорожньо-патрульну службу, поки що жодних істотних змін не провели в роботі слідства та розшуку. Глава МВС Арсен Аваков, відповідаючи на критику заявляв, що "краще п'ять років змін із помилками, ніж 50 років стагнації. Така наша реформа. Вона не біла і пухнаста з янгольськими крильцями. Вона реальна, і ми її робимо".

Фото: Патрульна поліція України / Facebook Закон "Про Національну поліцію" набув чинності 7 листопада 2015 року. Фото: Патрульна поліція України / Facebook

Судова реформа ще не завершена. Згідно з ухваленими змінами до Конституції, замість Вищої ради юстиції в Україні з'явилася Вища рада правосуддя та її повноваження стали ширшими. Рада у складі 21 члена відповідає за звільнення суддів із посади, переведення їх в інший суд, дає згоду на затримання чи арешт судді.

Змінився віковий ценз для заміщення посади судді – із 25 до 30 років. Водночас вимогу, що претендент на посаду зобов'язаний не менше ніж 10 років проживати в Україні, скасовано. 3 січня 2017 року закон підписав президент України Петро Порошенко, 5 січня 2017 року він набув чинності.

Згідно із законом про судоустрій і статус суддів, скасували процедуру призначення президентом суддів на п'ятирічний термін. Також ліквідують вищі спеціалізовані суди та створюють касаційну інстанцію, яка гарантує захист права на справедливість громадянину України.

Реформа СБУ в Україні не починалася. 6 лютого керівник представництва НАТО в Україні Олександр Вінніков заявив, що Альянс очікує від України реформування СБУ. 24 березня Порошенко заявив, що незабаром Рада нацбезпеки і оборони розгляне концепцію реформування Служби безпеки України з використанням досвіду кращих практик країн – членів НАТО.

Зараз спецслужба діє за законом від 25 березня 1992 року. Екс-начальник Служби безпеки України в Донецькій і Луганській областях генерал Олександр Петрулевич говорив, що в СБУ спочатку працювали співробітники російських спецслужб. Екс-заступник голови СБУ генерал-лейтенант Олександр Скіпальський уважає, що українські структури безпеки і розвідки потребують суттєвого реформування, якого зараз не проводять, що агенти РФ працюють у всіх структурах державної влади ще з часів проголошення незалежності і їхню точну кількість встановити проблематично.

2 липня 2015 року Верховна Рада ухвалила законопроект, який вносить зміни в закон України про прокуратуру, згідно з яким замість 639 районних, міських та міжрайонних прокуратур створюють 178 місцевих прокуратур. Чисельність працівників прокуратури скорочено більше ніж на 3000 осіб. За попередніми підрахунками, після скорочення чисельності прокурорів та конкурсу на посади для решти зарплата в структурі повинна була становити приблизно 15 тис. грн залежно від посади. У жовтні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що він отримує 30 тис. грн і йому "вистачає", а зарплата в органах прокуратури загалом стартує від 7 тис. грн.

Генпрокурора Віктора Шокіна критикували за те, що він зупинив реформування прокуратури, 16 лютого 2016 року президент попросив його подати у відставку, 3 квітня підписав указ про це. Генпрокурором 12 травня було призначено Юрія Луценка, на той момент – голову парламентської фракції Блоку Петра Порошенка. Щоб це стало можливим, Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, що дають змогу стати генпрокурором особі без юридичної освіти.

Посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі 21 березня 2017 року зазначав, що Євросоюз усе ще чекає реформування органів правосуддя і прокуратури в Україні. "За останні три роки зроблено більше у сфері реформування, ніж за попередні 23 роки. Але проблема в тому, що під час кожної реформи виявляються шкурні інтереси. Є ті, хто намагається збити з курсу цей процес, – зазначив дипломат. – Звичайно, дуже важливо побачити справжню реформу прокуратури. Досі ми не бачили позитивних ознак реформи, на які ми очікували".

Кількість податків слід скоротити, ставки – зменшити, офшори – перекрити. Ще на досить тривалий час зберегти систему спрощеного оподаткування для малого і середнього бізнесу

 У грудні 2015 року Порошенко підписав урядовий законопроект "Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році". У січні 2017 року ці зміни набули чинності. На думку президента, кроками з адміністрування податку на прибуток, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб повинен бути створений "кардинально інший інвестиційний клімат".

Розмір ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) для роботодавців зменшили майже вдвічі, до 22%.

Нова редакція кодексу передбачала підвищення ставки єдиного податку для сільськогосподарських підприємств в 1,8 рази, а коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку встановлено на рівні 120%.

Цим законом, зокрема, фізичних осіб звільнили від сплати двопроцентного збору при купівлі іноземної валюти, який був введений в 1997 році як тимчасовий захід і в 2015 році встановлено на рівні 2%.

Закон також передбачав збільшення акцизу на пиво і міцний алкоголь на 20%, а на сигарети – на 30%. Ставки ренти на видобуток нафти навпаки знижено – із 45% і 21% (залежно від глибини покладів) до 29% і 14% відповідно.

Ставку єдиного соціального внеску не підвищували, але після збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року з 1600 до 3200 грн, підписаного президентом 27 грудня, мінімальний страховий внесок (із урахуванням нової мінімальної зарплати він зріс удвічі, до 704 грн) повинні платити всі підприємці, навіть за відсутності господарської діяльності і, відповідно, доходу.

Також у документі закріплена ініціатива про введення п'ятирічних податкових канікул (мова йшла про податок на прибуток) для підприємств із річним обігом до 3 млн грн. Це стосується новостворених підприємств, які не перевищують такий поріг з обігу.

У лютому 2016 року Кабмін відзвітував про свою роботу, серед досягнень уряд зазначив зменшення кількості податків із 22 до 11.

Реєстрацію в офшорних зонах, як і раніше, практикують в Україні. Одна з таких компаній належить самому Порошенку: згідно з опублікованими документами так званого панамського архіву, президент володіє офшорною компанією Prime Asset Partners Limited, яку він у серпні 2014 року зареєстрував на Британських Віргінських островах, щоб продати корпорацію Roshen.

Голова громадської ради при комітеті з питань податкової та митної політики Верховної Ради і засновник "Українського товариства економічних свобод" Мар'ян Заблоцький зазначив, що повномасштабна податкова реформа в Україні не відбулася, і є ймовірність, що радикальних змін не буде і в 2017 році.

На виконання передвиборчих обіцянок у Порошенка є ще два роки. Згідно зі статтю 5 Конституції України, чергові вибори президента проводять в останню неділю березня п'ятого року його повноважень. Тобто вони мають бути призначені на 31 березня 2019 року.