Крім обміну привітаннями з Днем Перемоги, вони "підкреслили, що в їхніх країнах свято шанують пам'ять героїв, які відважно боролися на фронті й самовіддано трудилися в тилу".
"Порушено низку актуальних питань двостороннього порядку денного і підтверджено обопільну налаштованість на послідовне зміцнення російсько-білоруських відносин партнерства і союзництва. Лідери перебуватимуть у постійному особистому контакті", – ідеться в повідомленні.
За даними пресслужби Лукашенка, співрозмовники, зокрема, "торкнулися ситуації в Україні, а також прагнення цієї країни до тісної взаємодії з НАТО".
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, затвердженої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
6 квітня 2021 року Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.
Заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква 8 травня заявляв, що саміт НАТО 14 червня відбудеться в Брюсселі без участі країн-партнерів, до яких належить Україна, але питання надання плану дій щодо членства в НАТО Україні на ньому обговорюватимуть. Водночас в Офісі президента не відкидають, що це рішення можуть переглянути й запросити Україну, сказав він.
0 Київ
