У НАТО заявили, що самі оголосять як формат, так і порядок денний майбутнього саміту

Політика

НАТО сам оголосить формат і порядок денний свого майбутнього саміту, запланованого на 14 червня у Брюсселі, коли настане час. Про це в коментарі "Інтерфакс-Україна" 9 травня заявив офіційний представник Альянсу.

"Формат і порядок денний саміту НАТО 14 червня будуть оголошені ближче до дати. Як сказав генеральний секретар, у лідерів НАТО буде змістовний і далекоглядний порядок денний, в основі якого буде ініціатива НАТО-2030", – заявив співрозмовник.

Так представник прокоментував поширювану інформацію про можливий порядок денний саміту.

Відповідаючи на запитання, чи буде предметом обговорення надання Україні плану дій щодо членства в НАТО, представник Альянсу сказав: "Щодо членства НАТО проводить політику відкритих дверей, і союзники по НАТО підтримують свої рішення, ухвалені на саміті в Бухаресті у 2008 році".

"Водночас ми очікуємо, що Україна продовжуватиме приділяти увагу внутрішнім реформам, консолідувати свої демократичні інститути, зміцнювати верховенство права і розвивати свій оборонний потенціал відповідно до стандартів НАТО", – заявив спікер.

Представник НАТО запевнив, що Альянс продовжить підтримку України, "допомагаючи зміцнювати потенціал її Збройних сил, а також проводячи більш широкі реформи, які допомагають країні просуватися вперед в її євроатлантичних прагненнях".

Контекст

Глава Офісу президента Андрій Єрмак 6 травня ще не мав точної інформації про те, братиме Україна участь у червневому саміті чи ні, але підкреслював, що США підтримують надання Україні ПДЧ у НАТО.
Заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква 8 травня заявляв, що саміт НАТО 14 червня відбудеться у Брюсселі без участі країн-партнерів, до списку яких належить Україна, але питання надання плану дій щодо членства в НАТО Україні на ньому обговорюватимуть. Водночас в Офісі президента не відкидають, що це рішення можуть переглянути й запросити Україну, сказав він.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
6 квітня 2021 року Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, адже Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.