"Такого ми не чекали. Це сталося буквально за кілька тижнів. Жодного плану [як виживати] у мене не було. Я сподівалася, наш уряд, міжнародна спільнота, ООН, американська амбасада й усі ці люди, які витрачали шалені гроші на Афганістан, захистять нас. Але нас ніхто не захистив. Урядовці втекли першими. Навіть американці втекли. А потім, коли "Талібан" почав зустрічатися з Росією, Китаєм, Іраном, Пакистаном, це показало, що це дуже небезпечно. Адже всі ці країни хочуть, аби Штати програли, і для цього використовують нас. Для них немає значення, налякані ми чи ні. Я вперше задумалася про те, що, можливо, доведеться рятувати родину, рівно за день до того, як прийшов "Талібан" у Кабул", – сказала вона.
Карімі розповіла, що в день, коли таліби увійшли в Кабул, пішла в банк і побачила там "шалену юрму".
"Грошей у відділенні банку не було – їх не прислали із центрального банку. Я чекала дві години. Потім почалася стрілянина. Менеджер банку сказав мені: "Тікай!" Я питаю, чому. Він каже: "Тому що "Талібан" зайшов у місто". Я кажу, що це неправда. Він повторює: "Тікай!" Він провів мене через задній хід і викликав для мене таксі. Але дорога була заблокована, таксі зупинилося. Тоді я вискочила і побігла. Із банку до мого дому – десь пів години пішки. А я бігла. Місто було таке спантеличене. Хтось вірив, що це правда, хтось був шокований. А хтось дивився на мене – особливо чоловіки – і питали: "Чому біжиш?" Мене всі знають в обличчя вдома, тож для них це було: ось вона, директорка Afghan Film, тікає", – розповіла Карімі.
За словами режисерки, вона зупинилася "десь посередині дороги".
"Я спитала себе, чому я біжу, чого я боюся. А потім почала фільмувати, бо зрозуміла, що світ мусить це знати. І виставила в Instagram. За два дні до того я написала відкритого листа усім кінематографістам світу. Я попросила їх послухати нас і не мовчати. Говоріть про Афганістан. Бо ні, тут немає громадянської війни. Нас до цієї війни примусили ззовні. Але реакції майже не було. І раптом після цього відео мене помітили. Але було пізно", – додала вона.
Карімі розповіла, що з українськими дипломатами її зв'язала президентка Академії кіно і телебачення Словаччини Ванда Гріцева.
"Вона почала шукати зв'язки і невдовзі сказала: "Я з'єднаю тебе з українцями, бо в мене там є друзі, вони можуть допомогти". Вона з'єднала мене з Офісом президента України, пояснила ситуацію, і тоді вже Офіс президента почав шукати варіанти. Мені телефонували з України – дипломати, співробітники Офісу президента, усі – і вони сказали: "Терміново їдь до аеропорту, бо о 4.15 буде літак". Я зателефонувала братові, що забираю його, забрала його з родиною, із дітьми, родич підігнав машину – і поїхали", – розповіла Карімі.
Режисерка та її родичі не встигли на український літак, який забрав із Кабула 79 осіб. Глава МЗС України Дмитро Кулеба розповідав, що Карімі та її рідних унаслідок "спецоперації з паролями" посадили на турецький військовий борт, і вони спочатку прилетіли до Туреччини, а потім в Україну. Зараз Карімі перебуває в Києві.