+10 Київ
Раніше країни прагнули членства передусім заради економічних вигод. Зараз основним мотивом дедалі більше стає безпека, пише ЗМІ.
Як зазначає видання, на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну й сумнівів щодо надійності США, заможні країни, такі як Ісландія й Норвегія, почали знову розглядати можливість членства у блоці.
Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос у коментарі ЗМІ вказала, що країни поза ЄС дедалі більше усвідомлюють, що "у світі конкурентних впливів" місце за столом ЄС також дає додаткову безпеку й захист.
Найбільшим каталізатором цих змін, за словами трьох представників ЄС і двох європейських посадовців, стали дії президента США Дональда Трампа після його повернення до Білого дому 2025 року.
"Зараз не найкращий час залишатися наодинці", – сказав норвезький чиновник. Також він додав, що "Трамп змінює все".
Ісландія може стати першою, хто відновить переговори про вступ. Раніше Politico повідомляло, що країна розглядає можливість провести референдум щодо відновлення переговорів про вступ у ЄС уже в серпні, а не як планували – 2027 року.
Для нинішніх членів ЄС прийняття заможніших країн у блок має набагато привабливіший вигляд, ніж розширення внаслідок вступу бідніших держав Східної Європи. Усі 13 країн, які приєдналися до ЄС із 2004 року, отримують із бюджету більше, ніж вносять, пояснює ЗМІ.
Імовірно, Україна, Молдова й балканські країни посилять цей дисбаланс, що призведе до скорочення дотацій для нинішніх членів. Водночас, як зазначає Politico, дипломати побоюються, що згодом у нових країнах можуть погіршитися демократичні інститути.
"Ми не хочемо ще одну Угорщину чи Словаччину", – сказав один із дипломатів. Він наголосив, що невідомо, що станеться в цих нових країнах за 10–15 років. "Тоді можемо застрягти ще з одним [прем'єр-міністром Угорщини Віктором] Орбаном", – додав він.
Заможні країни з давніми демократичними інститутами, такі як Ісландія й Норвегія, не зіткнуться з такими перешкодами. Обидві зазвичай входять до десятки найбагатших країн світу за номінальним ВВП на душу населення, тоді як Чорногорія лише потрапляє до першої сотні, а Україна, за прогнозами, буде 132-ю 2026 року, пише ЗМІ.
Один із посадовців ЄС заявив, що Ісландія й Норвегія фактично вже готові до вступу в частині впровадження законодавства ЄС.
На тлі того, що Трамп неодноразово ставить під сумнів готовність Вашингтона прийти на допомогу союзникам і, зокрема, погрожує силою захопити території Данії й Канади, країни, які раніше покладалися на членство в НАТО в питаннях безпеки, тепер шукають альтернативи.
Чорногорія, нинішній фаворит на вступ у ЄС, і Україна, символічний фаворит, можуть завершити переговори раніше, ніж Ісландія чи Норвегія ухвалять рішення. Або ж ті столиці, які блокували будь-яке розширення ЄС із часу вступу Хорватії 2013 року, можуть і надалі ветувати нових кандидатів.
Однак, опинившись між Америкою Трампа, Росією нелегітимного президента Володимира Путіна й Китаєм лідера Сі Цзіньпіна, нинішні члени ЄС також можуть вирішити, що безпека – у кількості.
