-1 Київ
Посолку України в Будапешті Любов Непоп викликали до міністерства закордонних справ Угорщини після того, як міністерському уповноваженому Угорщини Іштвану Грежі не дозволили в'їхати до України. Про це 24 листопада у відеозверненні у Facebook сказав міністр закордонних справ Петер Сіярто, текст його заяви опублікувало видання Hungary Today.
Заборону в'їзду до України на три роки для Грежі Сіярто назвав "громом серед ясного неба". У зв'язку із цим угорський міністр поінформував українського посла про незгоду Угорщини і передав ноту протесту.
Сіярто додав, що на перемовинах із українським колегою Дмитром Кулебою два з половиною тижні тому вони домовилися залишити позаду напруженість, яка виникла під час місцевих виборів в Україні, і зосередитися на "позитивних питаннях, які можуть стати основою для спільної історії успіху".
За словами Сіярто, заборона на в'їзд Грежі до України "суперечить розвитку дружби та пошуку спільного успіху".
Уповноваженому уряду Угорщини Грежі не дозволили в'їхати на територію України 24 листопада. У МЗС України пояснили, що Грежа порушив положення Виборчого кодексу України, що забороняють іноземцям вдаватися до агітації за одну з політичних сил – учасника виборчого процесу.
Це вже не перший випадок заборони в'їзду угорським чиновникам через здійснення ними агітації напередодні українських виборів. Україна 26 жовтня заборонила в'їзд до країни двом іншим високопоставленим чиновникам із Угорщини. Один із них – державний секретар канцелярії прем'єр-міністра Угорщини Янош Арпад Потап. Він агітував за "КМКС "Партія угорців України" в Закарпатті. Імені іншого чиновника не повідомляли.
Крім того, сам Сіярто в день голосування закликав угорців, які живуть у Закарпатті, підтримати політичну силу "КМКС "Партія угорців України". В українському МЗС заявили про пряме втручання у внутрішні справи та неповажне ставлення до законів України.
25 жовтня по всій території України, крім анексованого Криму та окупованих районів Донецької та Луганської областей, відбулися місцеві вибори. Громадяни України обирали міських, сільських і селищних голів, а також депутатів обласних, районних, міських, сільських і селищних рад. Вибори вперше пройшли згідно з новим Виборчим кодексом – за пропорційною системою із відкритими списками.
