+7 Київ
Міністерство закордонних справ України стурбоване ухваленням Сеймом Польщі законопроекту про заборону заперечення злочинів українських націоналістів. Про це йдеться в коментарі МЗС України.
"Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися. Категорично не сприймаємо чергову спробу нав'язати однобічне трактування історичних подій, у тому числі – некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України", – заявили у МЗС України.
У відомстві нагадали авторам законопроекту, що українці, як і поляки, постраждали від тоталітарних режимів у період Другої світової війни, а також "самовіддано боролися за свободу своєї батьківщини".
"У цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як "злочинних націоналістів" та "колаборантів Третього рейху". Розраховуємо, що Сенат Республіки Польща, який має незабаром розглянути зазначений законопроект, виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин. Усвідомлюючи чутливість проблематики історичної пам'яті в житті українського та польського народів, закликаємо польську сторону до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку українсько-польських відносин", – ідеться в повідомленні.
26 січня польський Сейм у третьому читанні проголосував за законопроект, що встановлює відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів: штраф або позбавлення волі на строк до трьох років. У проекті закону такі злочини визначено як "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925–1950 роках, пов'язані із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти окремих осіб або груп".
Тепер законопроект має розглянути Сенат, а потім – підписати президент.
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині і в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Коментуючи ухвалений документ, президент України Петро Порошенко заявив, що "багато хто захоче використати його для політичних спекуляцій". 8 вересня того самого року Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
