+5 Київ
Рішення Російської Федерації про вихід із Договору з відкритого неба спрямоване на знищення європейської архітектури безпеки та руйнування міжнародних режимів контролю над озброєннями, заявили в Міністерстві закордонних справ України.
У відомстві зазначили, що Росія протягом 2009–2020 років грубо порушувала Договір із відкритого неба, зокрема, скоротивши зону його застосування через окупацію частин території України і Грузії.
"Розглядаємо це рішення як черговий приклад реалізації Росією зовнішньополітичного курсу, спрямованого на знищення європейської архітектури безпеки, руйнування міжнародних режимів контролю над озброєннями та підрив фундаментальних норм і принципів міжнародного права", – зазначили в МЗС.
У міністерстві підкреслили, що Договір із відкритого неба залишається важливою юридично зобов'язальною міжнародною угодою у сфері контролю над озброєннями.
Зазначають, що лише у 2015–2020 роках Україна здійснила 50 спостережних польотів, прийняла на своїй території 53 спостережні місії.
15 січня міністерство закордонних справ Російської Федерації оголосило про початок процедури виходу РФ із Договору з відкритого неба. Своє рішення в РФ пояснили тим, що вихід із Договору США в листопаді 2020 року "порушив баланс інтересів держав-учасників".
Договір із відкритого неба підписали 24 березня 1992 року 27 держав – учасниць НБСЄ (з 1995 року – ОБСЄ). Він набув чинності 1 січня 2002 року. Його учасниками нині є Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Великобританія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Франція, Фінляндія, Швеція, Чехія, Хорватія.
Договір передбачає встановлення "режиму відкритого неба" – можливість здійснення спостережних польотів держав-учасниць над територією одна одної з метою контролю і спостереження за військовою діяльністю, моніторингом кризових ситуацій тощо.
