+8 Київ
Позафракційний народний депутат України Олександр Дубінін вимагає розслідувати візити представників компаній Kroll, AlixPartners і Hogan Lovells International LLP в Україну. У своєму депутатському запиті до Генпрокуратури, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро він повідомив про неодноразові приїзди консультантів у країну задовго до укладення контрактів із державним "ПриватБанком" на перевірку діяльності його власників до націоналізації. Запит політик опублікував у своєму Facebook 18 січня.
Дубінін повідомив, що представники залучених до розслідування Kroll, AlixPartners, Hogan Lovells International LLP неодноразово приїжджали в Україну протягом 2016 і 2017 років.
Зокрема, пише нардеп, представник Hogan Lovells International LLP Крістофер Джордж Гардман за кілька місяців до участі у конкурсі на проведення розслідування понад 20 разів приїжджав в Україну для переговорів із чиновниками вищих органів державної влади і Нацбанку.
У запиті Дубінін перераховує дати приїздів Гардмана на один-два дні: 23 січня, 20 лютого, 20 березня, 24 квітня, 15 травня, 30 травня, 29 червня, 5 липня, 19 липня, 2 серпня, 29 серпня, 7 вересня, 14 вересня, 27 вересня, 4 жовтня, 31 жовтня, 14 листопада, 28 листопада, 6 грудня і 18 грудня 2017 року.
"У контексті раніше поданих мною заяв, зважаючи на те, що договір між Hogan Lovells International LLP та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено лише в серпні 2017 року без проведення процедури закупівлі, передбаченої законом України "Про публічні закупівлі", є підстави вважати, що зазначені візити (зокрема 10 візитів в Україну впродовж січня–серпня 2017 року) представника іноземної компанії могли мати на меті, у порушення встановленого порядку укладення контрактів, неофіційне узгодження з посадовцями центральних органів державної виконавчої влади та Національного банку України питань планування та реалізації злочинних намірів, які є предметом дослідження в зазначених вище кримінальних провадженнях", – сказано в документі.
Дубінін підкреслює, що в НАБУ зареєстровано три кримінальні провадження у цій справі, але бюро жодного разу не інформувало його як заявника про перебіг розслідування.
ТСН після оприлюднення звіту Kroll нагадувала, що детективів фірми раніше заарештовували й обвинувачували в незаконному прослуховуванні приватних телефонних розмов, перехопленні кореспонденції та підкупі чиновників. У 2010 році російське видання "Коммерсантъ" повідомляло, що після виконання завдання бразильської телекомунікаційної компанії Brasil Telecom агентів Kroll заарештувала бразильська поліція, а офіс агентства в Сан-Паулу обшукали. Бразильська влада обвинуватила компанію в незаконному прослуховуванні приватних телефонних розмов, перехопленні електронної кореспонденції та підкупі чиновників, у підсумку агентству довелося припинити розслідування.
У 2001 році розслідувачі Kroll зробили висновок про відсутність доказів причетності президента України Леоніда Кучми до смерті українського журналіста Георгія Гонгадзе, пише "Корреспондент".
Результати розслідування компанії Kroll, оприлюднені НБУ у 2017 році, підтвердили, що "ПриватБанк" був "об'єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій" як мінімум протягом 10 років до націоналізації, що призвело до збитків у розмірі щонайменше $5,5 млрд. Зазначають, що всередині "ПриватБанку" існувала тіньова банківська структура, яка керувала корпоративним кредитним портфелем пов'язаних осіб. Згідно з розслідуванням, до націоналізації в грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов'язаним із колишніми акціонерами і групами афілійованих із ними осіб.
Згідно з рішенням уряду від 18 грудня 2016 року, держава на 100% стала власником "ПриватБанку". Після цього екс-власники банку, а також пов'язані з ними офшори та фізичні особи почали подавати десятки позовів в українські суди, у яких оскаржують процедуру націоналізації і вимагають компенсацій за пов'язані з нею фінансові втрати.
Екс-акціонер "ПриватБанку", бізнесмен Ігор Коломойський назвав маячнею розслідування Kroll і заявив, що витяги зі звіту компанії Kroll щодо "ПриватБанку" – це піар-прикриття, яке покликане відвернути увагу від інших скандалів.
