НАТО може ухвалити політичне рішення, і Україна стане членом Альянсу набагато раніше, ніж усі думають – політолог Джердж G

Статус країни-аспіранта є для України невід'ємною складовою механізму здобуття членства в НАТО, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" голова громадської ради "Україна – НАТО", кандидат політичних наук Сергій Джердж.

"Насамперед статус країни-аспіранта означає, що ми є у списку держав-кандидатів на вступ до НАТО. Так склалося, що України там не було. Хоча формально ще з 2005 року нас туди додавали. Цей статус дає можливість отримати план дій щодо членства в Альянсі. У 2008 році нам його, на жаль, не дали. Звичайно, статус країни-кандидата – це далеко не вступ до НАТО. Але це невід'ємна складова механізму здобуття членства в Альянсі в майбутньому. Тому можна тільки привітати наших дипломатів. У НАТО зафіксували, що ми дійсно маємо намір приєднатися до них. Для цього, зокрема, змінюють законодавство і стандарти. Усі реформи проводять винятково з прицілом на Альянс. І вони це визнали", – зазначив Джердж.

За його словами, якщо в НАТО ухвалять політичне рішення, Україна може приєднатися до Альянсу, навіть не відповідаючи всім необхідним стандартам.

"Давати прогнози щодо термінів здобуття членства в НАТО – річ невдячна. Деякі країни чекали 15 років. Але водночас усі охочі, зокрема і Чорногорія, приєдналися до Альянсу. У нашому випадку є один нюанс – НАТО може ухвалити політичне рішення, і Україна стане членом Альянсу набагато раніше, ніж усі думають. Наприклад, Туреччина в 1952 році здобула членство в НАТО, не відповідаючи встановленим критеріям. Але тоді ухвалили політичне рішення, що для безпеки європейських країн так буде краще. І вже будучи членом Альянсу, Туреччина змінювалася і підвищувала свої критерії. У нас зараз теж не все ідеально, але це абсолютно не означає, що двері в НАТО для України зачинені", – підкреслив політолог.

На його думку, вступ до Альянсу має бути законодавчо закріпленою метою України.

"Багато країн Східної Європи, які стали членами НАТО, не відповідали критеріям Альянсу. Вони на 60–70% виконували поставлені завдання і, приєднавшись до блоку, продовжували реформи. Ми у 2014 році відмовилися від позаблокового статусу і поставили мету: досягти того рівня критеріїв, який необхідний для вступу в НАТО. Але мені здається, цього недостатньо. Членство в Альянсі має бути законодавчо закріпленою метою. Отже, захочуть того чи ні президент, уряд і парламент, вони будуть зобов'язані зробити все, щоб здобути це членство. Багато хто зараз говорить, що не варто занадто радіти статусу країни-аспіранта. Але чому б і ні? Адже це наближає нас до євроатлантичних стандартів", – резюмував Джердж.

9 березня у НАТО повідомили, що визнають за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі.

"Країни, які заявили про прагнення приєднатися до Альянсу, спочатку запрошують для участі в інтенсифікованому діалозі з НАТО щодо їхнього прагнення до членства та пов'язаних із цим реформ. Потім країнам-кандидатам можуть запропонувати взяти участь у плані дій щодо членства в НАТО", – додали в Альянсі.

Водночас у НАТО уточнили, що політика щодо України залишається незмінною.

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і початку російської агресії на Донбасі. Наприкінці 2014-го Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". У червні 2017 року парламент підтримав закон, що закріплює намір України вступити в НАТО.

Президент України Петро Порошенко заявляв, що рішення про вступ України в Альянс ухвалюватимуть на референдумі.