"Провів продуктивну зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Обговорили тет-а-тет ключові пріоритети для подальшого зміцнення позицій України в захисті від російської агресії. Основним завданням залишається посилення спроможностей протиповітряної оборони", – написав Зеленський.
Він укотре із вдячністю згадав про підготовку Францією українських військових і висловив сподівання, що "інші партнери долучаться до цих зусиль і зроблять свій внесок у комплектування додаткових українських бригад".
"Однаково бачимо, що потрібні надійні гарантії для миру, який реально можна наблизити. Продовжили опрацювання ініціативи президента Макрона щодо присутності в Україні сил, які можуть сприяти стабілізації на шляху до миру. Еммануель поінформував про свою комунікацію з іншими партнерами заради реалізації всіх необхідних кроків для досягнення миру", – зазначив Зеленський.
Пресслужба президента України уточнила, що Зеленський зустрічався з Макроном у Брюсселі і це вже восьма їхня зустріч 2024 року.
"Президент України передав перелік того, що необхідне захисникам на полі бою, а також для посилення протиповітряної оборони й далекобійних спроможностей. Він подякував Франції за всю надану оборонну підтримку, загальна сума якої становить понад €5 млрд, участь у більшості коаліцій "Рамштайну" та підготовку бригади "Анна Київська". Україна розраховує на початок підготовки другої бригади стратегічного резерву", – зазначили у пресрелізі.
Контекст
26 лютого на конференції в Парижі за участю 20 європейських лідерів Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну. "Ми зробимо все необхідне, щоб Росія не змогла виграти цю війну", – наголосив він.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню зазначав, що не йдеться про "ведення війни проти Росії". "Нічого не відкидати – це не ескалація", – підкреслив він.
Водночас, за словами канцлера ФРН Олафа Шольца, "зрозуміло, що жодних наземних військ із боку європейських країн чи НАТО [в Україні] не буде".
Нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів 29 лютого пригрозив "трагічними наслідками" західним державам, які вирішать скерувати в Україну свої війська. "Вони мають розуміти, що в нас теж є зброя, яка може вражати цілі на їхній території", – сказав він.
У листопаді французьке видання Le Monde написало, що деякі західні країни знову обговорюють можливість скерування своїх військ або приватних військових компаній в Україну. Начебто дискусії поновили перед вступом на посаду новообраного президента США Дональда Трампа, який може припинити допомогу Вашингтона Києву.
Скерування британських військ в Україну припускав експрем'єр Сполученого Королівства Борис Джонсон.
2 грудня "Радіо Свобода" із посиланням на невказаного високопосадовця НАТО повідомило, що влада Франції й Великобританії розглядає варіант розміщення їхніх військових в Україні у разі досягнення домовленостей щодо припинення відкритої збройної агресії з боку Росії.
18 грудня Reuters із посиланням на офіційних осіб і дипломатів написало, що європейські країни обговорюють скерування військ в Україну у разі припинення вогню чи укладання мирної угоди для гарантування безпеки. Основну частину сил можуть становити Франція, Німеччина, Італія, Польща й Великобританія.
В ОП закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.