+3 Київ
На думку Бондаренко, уряду найперше варто замислитися над тим, як зацікавити українців повернутися додому з-за кордону. Зараз за кордоном, за різними підрахунками, перебуває від 5,6 млн до 6,7 млн українців. Їх неповернення може суттєво вплинути на українську економіку, яка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно. Неповернення мігрантів може суттєво вплинути на демографічну ситуацію України на довгі роки, до 2032 року Україна стикатиметься з дефіцитом робочої сили від 3,1 млн до 4,5 млн людей, зазначила підприємиця.
Щоб повернути співвітчизників, потрібна сильна сучасна національна ідея, програма, яка дає змогу мобілізувати й консолідувати українців і їхні ресурси по всьому світу, адже інтегровані в міжнародне суспільство українці можуть бути амбасадорами України у світі і просувати українські інтереси за кордоном. Вона додала, що українці хочуть бути корисними своїй батьківщині й за кордоном, і як приклад навела Ізраїль і його найсильніше світове лоббі.
"Наша держава повинна почати мислити як корпорація й отримувати дохід, а не просити гроші в борг. Нам потрібно взяти на себе відповідальність і підвищити конкурентоспроможність нашої країни, завоювати повагу партнерів", – зауважила авторка.
Щоб вирішити це завдання, Україні потрібні нові економічні моделі, додала вона, такі, як "Економіка даних". Це національний проєкт, який має передбачати створення інфраструктури обчислення і зберігання даних за допомогою сучасного обладнання, технологій і програмного забезпечення, включно з хмарними платформами, центрами оброблення даних і обчислювальними потужностями. Ця інфраструктура генеруватиме дохід і буде безпечним оазисом Європи. Ринок даних – це трильйони доларів уже тут і зараз, підкреслила Бондаренко.
"Зрозуміло, що в нашій державі є багато піару довкола талановитих стартапів. Але погляньмо на найгучніші проєкти, створені українцями: де вони працюють? США, Великобританія й інші місця, де немає корупції, тиску. Усе тому, що на батьківщині вони не мають належної державної підтримки", – констатувала експертка.
На думку підприємиці, в Україні потрібно створити інноваційний фонд і мережу технопарків для підтримки й упровадження інновацій українців, а також мережу лобістських "острівців" у Європі, США, Азії, Австралії й навіть в Аргентині. Кожен із цих центрів має бути зацікавлений у впровадженні українських інновацій і продуктів у своєму регіоні.
Однією з головних проблем системи охорони здоров'я, вважає ІТ-підприємиця, є збирання деперсоналізованих і верифікованих даних, які б допомогли застосувати програми щодо сталого розвитку системи громадського здоров'я й упровадити запобігання захворюванням на вищому рівні.
"Високоякісна й перевірена інформація дозволяє лікарям приймати більш обґрунтовані рішення, персоналізувати плани лікування й покращувати результати лікування пацієнтів. Аналіз великих наборів даних може допомогти виявити закономірності, тенденції і фактори ризику, пов'язані із захворюваннями, планувати загалом різноманітні політики у сфері охорони здоров'я, – пояснила вона. – Ми не можемо зволікати, треба діяти вже зараз! Україна стоїть перед викликами, але рішучі дії в зазначених областях можуть позитивно вплинути на її майбутнє і зміцнити її позицію в сім'ї європейських націй".
