"Перше, на що звернув увагу, – це те, що по тексту рішення згадується багато посилань на активні дії Атрошенка в частині, що він доручив здійснити певні дії своєму водію. Проте жодним чином не згадується, як саме підтверджується це доручення. Жодним чином не спростовано можливості отримання доручення від третіх осіб. Не доведено, чи діяв водій не як підлеглий Атрошенка, а саме як фізична особа, яка могла вільно реалізовувати свій власний інтерес. При оцінці доказів суд керується стандартом доведення "поза розумним сумнівом". Таке переконання може випливати із сукупності достатньо суворих, ясних і узгоджених висновків або подібних неспростованих фактичних презумпцій. Вищезазначене наводить на думку, що правова складова при розгляді судом справи Атрошенка була на останньому місці. Підтверджень виключності обставин у такому випадку не було надано. Було формальне посилання на іншу справу, яка була закрита судом", – заявив Владимиров.
За його словами, це рішення "не витримує критики". Зокрема, ст. 172-7 КУпАП, яка фігурує у матеріалах справи, не передбачає такого покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, якщо це не повторне порушення. Але суд сам констатував факт відсутності повторності, наголосив адвокат.
"Суд навіть визнав Атрошенка винним за одне правопорушення по двох частинах однієї статті (сподіваюся, апеляційний суд надасть належну характеристику даній кваліфікації). Проте в даному випадку наслідки повторності вирішив не застосовувати. Для застосування санкції більшої, ніж передбачає стаття, було знайдено досить цікавий спосіб. Було використано положення ч. 6 ст. 30 КУпАП, яке дозволяє за виключних обставин застосовувати позбавлення спеціального права, навіть коли санкція статті не передбачає такого покарання", – наголосив юрист.
Владимиров написав, що, на його переконання, жодних підстав для усунення не було. Це, за його словами, підтверджує і стала практика Європейського суду з прав людини. Також він звернув увагу на розташування суду, який ухвалював рішення щодо мера Чернігова.
"Атрошенко перебуває на посаді міського голови Чернігівської міської ради. НАЗК без доказів вирішило, що порушення було або могло бути скоєно в межах Яворівського району Львівської області. Відповідно, і суд розглядав "за місцем вчинення" правопорушення. Враховуючи вищевикладене, цікаво було б подивитися на позицію апеляційного суду в даній справі", – написав адвокат.