$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Ніяких перешкод роботі НАБУ рішення КС не створює – представник президента в суді

Ніяких перешкод роботі НАБУ рішення КС не створює – представник президента в суді Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції, положення закону про наділення президента України повноваженнями створювати НАБУ
Фото: Конституційний Суд України - офіційна сторінка / Facebook

Рішення Конституційного Суду України, який визнав такими, що не відповідають Конституції, положення закону про наділення президента України повноваженнями створювати Національне антикорупційне бюро, не має ретроспективної сили. На момент формування НАБУ і призначення його керівника все відбувалося законно, заявив представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський.

Жодних перешкод роботі Національного антикорупційного бюро України рішення, ухвалене 16 вересня Конституційним Судом щодо відповідності Конституції України окремих положень закону України про НАБУ, не створює. Про це сказав представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський в коментарі Суспільне.

"Рішення КСУ не має ретроспективної сили. На час формування НАБУ і призначення його голови все відбувалося в законний спосіб. І бюро продовжуватиме роботу у звичному порядку до зміни закону і призначення нового голови", – зазначив Веніславський.

За його словами, рішення КС стосується виключно частини повноважень президента у призначенні голови НАБУ і формуванні низки додаткових комісій.

"Фактично КСУ не повідомив нічого кардинально нового, а по суті, конкретизував та розширив своє рішення щодо конституційності призначення головою НАБУ Артема Ситника від 28 серпня", – підкреслив представник президента.

Веніславський прокоментував імовірну стурбованість міжнародних партнерів України через рішення КСУ.

"Гостру реакцію міжнародних партнерів може викликати системне втручання або перешкоджання роботі НАБУ. В Україні є політичні групи, які демонструють подібні прагнення. Але рішення КСУ ніяким чином не перешкоджає роботі НАБУ і не має жодного стосунку до справ, які розслідуються в бюро", – зауважив Веніславський.

Він вважає, що в рішенні КСУ немає нічого несподіваного.

"Ще у 2015 році з об'єктивної конституційної точки зору було очевидно, що прийнятий тоді закон про НАБУ не відповідає Конституції в ряді моментів, що стосуються повноважень президента", запевнив Веніславський.

Національне антикорупційне бюро України було створено 2015 року. Із моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим високопосадовцями.

У травні 2020 року в КС надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п'ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.

28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.

Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, які виникли в результаті виконання Ситником посадових обов'язків. Веніславський пояснив, що рішення КСУ не становить загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, будуть вважати легітимними і конституційними.

НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.

16 вересня Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції, положення закону про наділення президента України повноваженнями створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади директора НАБУ, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора НАБУ, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності й затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок його формування.