"Ніхто не може спрогнозувати і долю договорів про так звані гарантії безпеки Україні, а точніше, про гарантії надання військово-технічної, політичної і фінансової підтримки, які зараз обговорюються на двосторонніх рівнях, – ідеться у статті. – Очевидно, що реальний зміст цих гарантій буде залежати не так від формулювань цих договорів, які будуть доволі загальними, а більше від внутрішньополітичної ситуації в кожній країні-гаранті".
Одне не викликає сумніву: що вони не зможуть замінити ст. 5 Вашингтонського договору, зазначили у КБФ.
"Це особливо турбує на тлі переходу війни із [країною-агресором] Росією у затяжну фазу, а також деяких змін у світі, спровокованих війною", – ідеться в матеріалі.
Контекст
Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія та Великобританія, а також Євросоюз) 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також покласти економічні й "інші витрати" на Росію.
До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 30 країн, повідомив 2 листопада президент країни Володимир Зеленський.
Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
У серпні Україна вже розпочала двосторонні переговори щодо гарантій безпеки зі США, Великобританією та Канадою, у жовтні – з Японією, Францією й Нідерландами, у листопаді – з Німеччиною та Італією. Було анонсовано також переговори зі Швецією і Норвегією.
Гарантії безпеки, які нададуть Україні, – це найкращий спосіб продемонструвати президенту країни-агресора Росії Володимирові Путіну, що він "не переживе України" та її партнерів, вважає державний секретар США Ентоні Блінкен.
-1 Київ
