-3 Київ
Німеччина і Франція занепокоєні зростанням кількості порушень режиму тиші на Донбасі і закликають сторони до стриманості. Про це йдеться в заяві офіційних представників міністерств закордонних справ Німеччини і Франції, опублікованій 3 квітня на сайті німецького зовнішньополітичного відомства.
"Німеччина і Франція стурбовані зростанням кількості порушень режиму припинення вогню після стабілізації ситуації на сході України з липня 2020 року. Ми уважно стежимо за ситуацією, особливо за пересуваннями російських військ, і закликаємо сторони до стриманості та негайного припинення ескалації", – ідеться в заяві.
Німеччина і Франція також підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
"Як посередники у нормандському форматі Німеччина і Франція прагнуть виконання Мінських домовленостей у повному обсязі. Із цією метою на регулярній основі тривають переговори. У цьому контексті ми вітаємо продовження мандата спеціальної місії спостерігачів ОБСЄ в Україні та закликаємо до зняття обмежень на її свободу пересування, щоб СММ могла виконувати свої завдання відповідно до її мандата", – заявили представники.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 4 лютого глава МВС Арсен Аваков заявив, що на Донбасі "жодного мирного процесу вже немає". Чергове загострення сталося 26 березня: у районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь із мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів. Унаслідок обстрілу загинуло четверо бійців ЗСУ. Ще двоє військовослужбовців дістали поранення.
За даними Офісу президента станом на 1 квітня, від початку року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму.
"Очікується додаткове зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, які в сукупності з наявними розгорнутими силами і засобами поблизу державного кордону України створюють загрозу воєнній безпеці держави", – сказав він.
Хомчак наголосив, що українські військові готові дати адекватну відповідь "як у разі ескалації в зоні ООС, так і у випадку ускладнення військово-політичної, воєнно-стратегічної обстановки навколо України".
Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що переміщення російських військ територією РФ не має турбувати інші держави, це ніяк не загрожує їм. 2 квітня Пєсков звинуватив українських військових у "провокаціях на Донбасі" і сказав, що ситуація на лінії розмежування "дуже лякає". Коментуючи це, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що протягом останніх кількох тижнів Росія веде системну дезінформаційну кампанію про нібито підготовку Києвом до ескалації на Донбасі. Він запевнив, що Україна прагне мирного врегулювання.
2 квітня свою підтримку Україні в телефонній розмові із президентом країни Володимиром Зеленським підтвердив американський лідер Джо Байден.
Зеленський заявляв, що українська армія "здатна дати відсіч будь-кому", і це підсилює переговорні позиції України в дипломатичному врегулюванні, якого вона прагне.
