Німецькі політики тиснули на владу України через старий борг сумнівній фірмі – Der Spiegel

Німецькі політики тиснули на владу України через старий борг сумнівній фірмі – Der Spiegel ЗМІ дізналися, що німецькі політики тиснули на українських через борг 20-річної давності
Фото: EPA
Німецькі посадовці вимагали мільйони євро від України на користь мюнхенської компанії із сумнівною репутацією і корупційним минулим. Про це йдеться у спільному розслідуванні Der Spiegel і журналістів "Схем" (проєкт "Радіо Свобода").

Ідеться про компанію Varex, офіс якої зареєстровано у будинку під Мюнхеном. Водночас її інтереси, як встановив Der Spiegel, відстоюють на найвищому політичному рівні в Німеччині.

За даними журналістів, серед лобістів Varex і федеральний міністр економіки і енергетики Німеччини Петер Альтмаєр, і двоє державних секретарів парламенту в його міністерстві, і щонайменше один нинішній і один колишній член Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу. Усі вони, зазначає Der Spiegel, сприяли винесенню комерційних інтересів приватної компанії на обговорення з представниками української влади.

Ці лобісти компанії протягом останніх років тиснуть на Україну для того, щоб вона повернула Varex давній борг, який нібито тягнеться ще з 90-х, зазначають журналісти.

За версією Varex, 1991 року їхня компанія підписала контракт із тодішнім міністром охорони здоров'я України Юрієм Спіженком про постачання апаратів комп'ютерної томографії виробництва Siemens. Техніку передали, але українська сторона нібито недоплатила німецькій фірмі 40 млн.

1998-го Varex уже спробувала отримати гроші, але безуспішно. За 20 років власник фірми Норберт Петерс вирішив знову порушити питання про стягнення боргу. Для цього він, як зазначають у Der Spiegel, звернувся по допомогу до федеральної влади Німеччини. Вона взяла до уваги аргументи компанії, почавши тиснути на Україну.

За даними Der Spiegel, 2018 року Альтмаєр написав листа щодо боргу українському прем'єр-міністру Володимирові Гройсману, який "нагадував м'яку погрозу".

Альтмаєр зазначав, що Німеччина "хоче торгувати з Україною та інвестувати в неї", але для цього потрібно "терміново звести рахунки у старих справах, де сторони зазнали збитків", тому що від цих ситуацій "досі страждають насамперед малі та середні підприємства". Автори розслідування додають, що повернення таких боргів німецький міністр називав "головним аспектом", від якого "залежатиме подальший розвиток економічних зв'язків між Україною та Німеччиною".

Розслідувачі також з'ясували, що до тиску приєдналася і партія ХДС, зокрема тодішній її спікер Йоахім Пфайфер і держсекретар парламенту в міністерстві економіки і енергетики Німеччини Томас Барайс.

Вони, за даними ЗМІ, тиснули на українського президента Володимира Зеленського за лаштунками Мюнхенського безпекового форуму. А за місяць до цього Барайс зустрічався з представниками Varex.

Der Spiegel у розслідуванні зазначає, що у компанії Varex сумнівне минуле. На початку 90-х українська влада нібито мала намір викупити у Varex частку статутного капіталу. Але пізніше створена у Верховній Раді парламентська слідча комісія встановила, що після перерахування 12 млн німецьких марок (187 млн грн) на рахунки Varex її директор Норберт Петерс передав цю суму на валютні рахунки громадян України, відкриті в іноземних банках.

Одним із рахунків, пише Der Spiegel, користувалася сім'я тодішнього президента України Леоніда Кравчука. "Схеми" встановили, що Кравчука допитали, але той усе заперечував. Згодом цю справу закрили через закінчення строків давності.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати