$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Підозрюваному в корупції ексглаві АРМА обрали запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3,1 млн грн

Підозрюваному в корупції ексглаві АРМА обрали запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3,1 млн грн Запобіжний захід діє до 12 вересня
Фото: pixabay.com
26 липня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України обрав запобіжний захід у вигляді застави колишньому главі Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це в Telegram проінформувала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

"Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав запобіжний захід колишньому главі АРМА, який підозрюється разом з іншими особами у зловживанні владою та розтраті понад 426 млн грн. Суд застосував до вказаного підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 101 250 грн", – ідеться в повідомленні.

У САП уточнили, що запобіжний захід діє до 12 вересня.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура не уточнює імені підозрюваного, але відомо, що у 2019 році, коли, за даними слідства, відбулася корупційна дія, керівником АРМА був Антон Янчук. У коментарі "Українській правді" він підтверджував оголошення підозри.

Контекст

13 липня Національне антикорупційне бюро України поінформувало, що про підозру в корупції під час торгівлі заарештованим майном повідомили, окрім ексглави АРМА, ще чотирьох осіб: начальника управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, спеціаліста відділу розвитку підприємства держпідприємства "СЕТАМ", оцінювача, засновника та директора приватної компанії.

Слідство встановило, що посадовці АРМА у змові з представниками СЕТАМ, приватними компаніями та іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю майна, заарештованого в межах кримінальних справ і переданого в управління АРМА.

Схема діяла так: заарештоване майно передавали АРМА під приводом виконання ухвал слідчого судді. Чиновники АРМА зі свого боку готували обґрунтування, що такими активами важко керувати, зберігати або вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість.

Надалі майно оцінювала компанія – учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. Потім майно виставляли на електронні торги СЕТАМ, а представники держпідприємства організовували їх так, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.

Правоохоронці дістали докази щонайменше чотирьох епізодів цієї схеми. Унаслідок продажу заарештованого майна за заниженою вартістю лише у цих епізодах завдано збитків більше ніж на 426 млн грн.