На запитання, чи може учасник повномасштабного вторгнення в Україну, яке пропаганда називає "спеціальною воєнною операцією" ("СВО") в перспективі очолити державу, він відповів, що може, якщо відповідатиме вимогам конституції РФ.
2 жовтня Путін призначив екскомандира батальйону окупантів "Спарта" і "спікера парламенту ДНР" Артема Жогу своїм представником в Уральському окрузі, про це повідомляв сайт Кремля.
На зустрічі з бойовиком він заявив, що учасникам створеної спеціально для загарбників, які воювали в Україні, програми "Час героїв" уже надають роботу в органах влади, а четверо з них працюватимуть в адміністрації російського президента.
Контекст
Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли був главою уряду.
2020-го в конституцію РФ внесли зміни, які дозволили Путіну знову балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року й оголосити про перемогу.
Низка аналітиків висловлювала припущення, що воєнна поразка в Україні може привести до зміни влади в Росії. Оглядач сайта NV, ведучий "Радіо NV" Іван Яковина вважає, що Путін уже втрачає владу і стає "страшним тягарем" навіть для свого оточення.
Російський політолог Станіслав Бєлковський заявляв, що, за даними різних джерел, війна в Україні спричиняє паніку в частині еліти. "Їм хотілося б вискочити й зіскочити. Але вискочити й зіскочити вже неможливо", – сказав він.
Російський публіцист і телеведучий Олександр Невзоров, який набув українського громадянства, переконаний, що оточення Путіна шукає можливості з ним розправитися, "але це дуже непросто".