Посли G7 про зустріч щодо судової реформи в Офісі президента України: Почули всі сторони

Посли G7 про зустріч щодо судової реформи в Офісі президента України: Почули всі сторони Реформа ВРП – це історична можливість для України, зазначили посли G7
Фото: president.gov.ua
Посли країн "Великої сімки" після зустрічі в Офісі президента України, присвяченій проведенню судової реформи в Україні, заявили, що із задоволенням долучилися до конструктивного діалогу щодо реформування Вищої ради правосуддя. Заяву послів опублікували у Twitter 16 вересня.

"Посли почули всі сторони, включно з одностайним зобов'язанням провести реформу ВРП", – зазначили у твіті.

Дипломати підкреслили, що реформа ВРП – це "історична можливість створити ефективну та чесну судову систему, на яку українці заслуговують".

Контекст

13 вересня Рада суддів України не змогла набрати достатню кількість голосів, щоб обрати трьох членів Етичної ради, яка має оцінювати доброчесність членів і кандидатів до Вищої ради правосуддя. Президент Володимир Зеленський заявив, що "не допустить блокування головної реформи країни".

2014 року в Україні почали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посад, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які було введено в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

Законопроєкт №5068 (про порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя і діяльності дисциплінарних інспекторів) – один із "судових" проєктів, які ініціював Зеленський у лютому 2021 року. У першому читанні Рада його ухвалила 19 травня. 14 липня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкти №5068 і №5069 про створення Етичної ради з профоцінювання і доброчесності членів Вищої ради правосуддя та служби дисциплінарних інспекторів.

13 липня Рада ухвалила законопроєкт про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів із пропозиціями Зеленського. За проєкт закону проголосувало 305 нардепів.

Законопроєкт визначає, що членів ВККС добиратиме конкурсна комісія з питань доброчесності, яка складається із шести членів (троє членів мають бути суддями або суддями у відставці, яких запропонувала Рада суддів України, ще по одному члену запропонують Рада прокурорів України, Рада адвокатів України і Національна академія правових наук України).

Але в перший склад комісії з питань доброчесності увійдуть троє суддів і троє незалежних експертів (експертів запропонують міжнародні організації, які надають Україні допомогу у сфері боротьби з корупцією).

Ухвалення "судових" законопроєктів вітали ЄС, США і посли G7.

3 серпня Зеленський підписав три закони з пакету судової реформи.

Представник президента в Конституційному Суді України, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський говорив на початку вересня, що ВККС має відновити роботу до кінця року. За його словами, до цього часу також запрацює Етична рада, яка має оновити склад ВРП.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати