$39.72 €42.81
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Подоляк пояснив, чому Зеленський відмовився від десакралізації посади президента

Подоляк пояснив, чому Зеленський відмовився від десакралізації посади президента Зеленський став президентом України 2019 року
Фото: president.gov.ua

Під час виборчої кампанії 2019 року в кандидата у президенти Володимира Зеленського було завдання десакралізувати інституцію президентства. Однак сьогодні українське суспільство дає запит на класичний сакральний підтекст посади глави держави, заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

Під час виборчої кампанії 2019 року президент України Володимир Зеленський поставив завдання десакралізувати інституцію, яку побудував п'ятий президент України Петро Порошенко. Про це в інтерв'ю "Українській правді", яке опубліковано 12 листопада, повідомив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

"Порошенко був спадкоємцем старих інституцій, які були по суті своїй авторитарними. Не щодо виконання, а по суті. І він мав це зруйнувати. Для чого? Мотивація була дуже проста: ми руйнуємо – ми створюємо іншу. Крапка", – зазначив радник.

На слова журналіста про те, що команда Зеленського не створила нового, Подоляк заявив, що "суспільство не може перебувати в хаосі".

"Тобто інститут президента має бути все одно сакральний. Так, є нюанси щодо стилістики виконання. Але, на жаль, сьогодні суспільство дає запит саме на класичний сакральний підтекст посади президента. Чому? Бо щойно ти починаєш у стьобному стилі розмовляти, уся ця нібито політична еліта старого плану говорить: "Дивіться, він не розуміє, що таке політика, він не розуміє, що таке держава, він не розуміє, що таке суспільство, які відносини між державою і суспільством". Тобто вони починають провокувати суспільство", – сказав Подоляк.

На його думку, Україна залишається пострадянською державою з елітами, які змушують суспільство жити в парадигмі пострадянської держави.

Актор, художній керівник студії "Квартал 95" Зеленський став президентом України 2019 року. У другому турі за Зеленського проголосувало 73,22% виборців, за Порошенка – 24,45%.