Політик у владі говорить, що ринок землі потрібен. Але, перейшовши в опозицію, він уже б'є себе в груди і кричить, що це злочин проти народу – економіст Новак G

Думка українських політиків про ринок землі залежить від того, у владі вони чи в опозиції, сказав виданню "ГОРДОН" голова Комітету економістів України Андрій Новак, коментуючи заяву голови представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Йости Люнгмана про необхідність внесення у Верховну Раду законопроекту про масштабну земельну реформу.

"На сьогодні, по суті, вимоги МВФ звелися лише до одного: щоб одержати цього року транш, Україна має створити антикорупційний суд. І щоб він відповідав вимогам Венеціанської комісії. Зараз це єдине, що має зробити українська влада. Що стосується ринку землі, то потрібно відразу зазначити – це у нас дуже спекулятивна тема. Думка українських політиків про ринок землі залежить від того, де вони перебувають: у владі чи в опозиції. Політик у владі говорить, що ринок землі потрібен. Але, перейшовши в опозицію, він уже б'є себе в груди і кричить, що це злочин проти народу. Те саме стосується і його позиції щодо співпраці з МВФ", – сказав Новак.

На його думку, ринок землі не буде становити жодної загрози, якщо законодавчо закріпити низку обмежень.

"Потрібно розуміти, що ринок землі від ринку землі різниться. Усе залежить від того, як він буде функціонувати. Якщо ввести низку запобіжників, то ринок землі абсолютно нестрашний. На мою думку, має бути три обмеження. Насамперед, право на купівлю землі сільськогосподарського призначення повинен мати тільки громадянин України. Тоді ми знімемо побоювання, що приїдуть іноземці й скуплять усю нашу землю. Також має бути обмеження щодо максимальної площі землі, яку може придбати один громадянин. І потрібно визначити, скільки всього землі в нас може бути в обігу. Наприклад, на ринку землі США є 20% земель сільськогосподарського призначення. Тобто законодавчо закріпивши ці обмеження, ринок землі потрібно вводити якомога швидше", – підкреслив економіст.

За його словами, ринку землі потребує і промисловий сектор країни.

"Через нефункціонування ринку землі відсутні інвестиції не тільки в аграрний, але й інші сектори економіки. Як не дивно, ринок землі – це, насамперед, не про купівлю-продаж, а про цивілізований ринок оренди. Раніше з власниками земельних паїв розраховувалися мішками з цукром, зараз вони одержують низьку орендну плату. Причина – чорні або, у кращому разі, сірі орендні відносини. Коли запрацює ринок землі, сформується адекватна ціна на український чорнозем. Власники паїв зможуть одержувати в рази вищу оренду. Іноземні компанії, які захочуть зайти на наш ринок, будуть підписувати орендні угоди через українців. Для великих компаній так навіть зручніше. І головне – ринок землі важливий для промислового сектору. Охочі побудувати фабрику або завод зацікавлені в тому, щоб придбати під них землю. А так виходить, що у їх власності тільки сама будівля", – резюмував Новак.

Останній меморандум про співпрацю Україна і МВФ підписали в березні 2015 року, протягом чотирьох років Фонд має виділити Україні $17,5 млрд. У межах цієї програми український уряд одержав уже чотири транші на загальну суму $8,7 млрд.

У травні 2017 року у МВФ повідомили, що для завершення перегляду програми очікують від влади забезпечення парламентської підтримки земельної, пенсійної реформ, антикорупційних законопроектів та інтенсифікації приватизаційних процесів.

У вересні міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що проведення земельної реформи в Україні більше не є обов'язковою умовою для одержання чергового траншу від МВФ.

7 грудня Верховна Рада ухвалила закон, яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення продовжують до 2019 року. 31 грудня він набув чинності.

Мораторій діє із 2002 року. МВФ очікував його скасування наприкінці 2017 року.