"Такого відчуття огиди від політиків, які влаштували справжній бенефіс біля труни Андрія, не відчував давно. Найбільше вразив, хоча й було очікувано, Петро Олексійович. Порошенко влаштував справжні танці на кістках Парубія", – заявив Гладких.
Він написав, що у промові Порошенка під час прощання з убитим політиком словосполучення "президент Порошенко" звучало частіше, ніж ім'я Парубія.
"Порошенко у виступах єзуїтськи натягував усі заслуги Парубія на себе: і закон про мову, який Андрій із 17-го разу на вольових протягнув через парламент, і комендатуру Майдану, виявляється, разом із Парубієм очолював "сивочолий гетьман", і проти Путіна вони стояли пліч-о-пліч", – наголосив Гладких.
На думку експерта, реальність була протилежною заявам Порошенка.
"Порошенко не був бойовим побратимом Парубія. Вони були по різні сторони барикад: Петро разом із [колишнім прем'єр-міністром України Миколою] Азаровим створювали Партію регіонів із недобитками комуністів, а Парубій, будучи молодим націоналістом, проти цієї наволочі боровся. Порошенко не захищав українську мову – він усе життя спілкувався й нині в побуті розмовляє російською. Андрій виступав за вступ у НАТО, Порошенко ж із трибуни Верховної Ради "решитєльно осуждал агресію блоку НАТО", – заявив політолог.
На його переконання, Порошенко не має права називати Парубія братом по вірі.
"Вони не були братами по вірі, як каже "сивочолий". Бо Парубій був греко-католиком, а Порошенко офіційно визнаний паламарем російської церкви. Андрій не зловживав вірою, а Петро умовно надягав московську рясу кожен раз, коли треба було щось порішати в [колишнього президента України, який втік із країни, Віктора] Януковича. Коли Парубій разом із тисячами людей на Майдані відбивав атаку за атакою "Беркуту", Петро поліз на бульдозер на Банковій, щоб штовхнути промову, як Ленін із броньовика. У найгарячіші ночі Петро ховався, а Андрій був на вістрі. Парубій ненавидів Путіна, а Петро тиснув руку та обіймав убивцю й диктатора", – зазначив експерт.