+10 Київ
Поправки до законів про освіту, які передбачають поступовий перехід середніх шкіл Латвії на державну мову, неодмінно викличуть шквал критики з боку Росії та проросійських сил у самій балтійській країні. Кремль боїться втрати свого впливу в Латвії, написав у колонці для сайта "Еспресо" політичний оглядач Віталій Портников.
Він нагадав, що політичне життя Латвії навіть за 27 років після проголошення незалежності визначає протистояння "латиських" і "російських" партій.
"Мова, як правило, іде навіть не про етнічне походження, а про рівень інтеграції у суспільство. А інтеграцію цю, зрозуміло, забезпечують мова й освіта. У результаті уряд Латвії всі ці роки формується за критерієм національної єдності. Усі латиські партії, як правило, об'єднуються у правлячу коаліцію, а російські партії залишаються в опозиції. Зовсім не важливо, ліберал ти або консерватор, етнічний націоналіст або прихильник європейських цінностей – важливо те, якою мовою розмовляють твої виборці і який телеканал вони дивляться", – підкреслив Портников.
Вплив Кремля в Латвії незаперечний, тому освітня реформа зіткнулася з опором із боку сателітів колишньої імперії, написав журналіст.
"Поправки до законів про освіту повинні хоча б у майбутньому зруйнувати стіни мовного гетто. І зрозуміло, чому у них так багато опонентів. Чому проти Кремль, який ризикує остаточно втратити свій згубний вплив на балтійську країну. Чому проти російськомовні політики, які ризикують втратити електорат. Чому проти російськомовні вчителі, багато хто з яких увечері дивиться московське телебачення, а вранці втовкмачує чужу шизофренію в дитячі голови", – зазначив автор.
Портников порівняв латвійські "російські партії" з українською Партією регіонів, яка також була провідником кремлівських умонастроїв.
"Поки електорат усе ще розділений за мовним принципом, у Росії завжди буде шанс відновити або підсилити свій вплив. Просто через війну в Україні Кремль не діє тут самостійно, щоб не заважати прихильникам рятівної для нього ідеї "какая разница?". А у Латвії Москва діє, не криючись", – стверджує він.
22 березня Сейм Латвії ухвалив поправки до закону про освіту, які передбачають поступовий перехід шкіл національних меншин на навчання державною мовою. Планують, що перехід завершиться у 2021/2022 навчальному році.
Загалом у Латвії діють 168 початкових і 108 середніх шкіл, де навчання проводять російською мовою.
Водночас, за даними міносвіти, із 2009-го до 2016 року частка учнів, які складали випускні іспити латиською мовою, зросла з 60% до 85%.
Міністерство закордонних справ РФ засудило поправки до латвійського закону про освіту.
2 квітня президент Латвії Раймондс Вейоніс затвердив набуття реформою чинності.
Мер Риги Ніл Ушаков пообіцяв оскаржити закон у Конституційному суді.
