Посли США, Євросоюзу і Великобританії закликали Україну подолати корупційний вплив на систему судочинства

Політика

Судова система в Україні радше захищає, ніж усуває корумповані елементи. Про це написали тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін, очільник представництва ЄС в Україні Матті Маасікас і амбасадорка Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс у спільній статті для "Української правди", яку опублікували 20 жовтня.

Дипломати назвали ухвалення законів про реформування судової системи надзвичайно важливим досягненням, але тепер чиновники мають реалізувати реформи.

"Це є величезним викликом, який вимагає політичної сміливості і наполегливості з огляду на потужну опозицію з боку привілейованих кіл. [...] Коли корумповані особи можуть діяти безкарно, доброчесні особи змушені мовчати, інакше вони зіткнуться із серйозними наслідками", – ідеться у матеріалі.

У статті зазначено, що українські законодавці, які розробляли реформу правосуддя, ввели перевірки доброчесності, щоб усі чинні та нові члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Вищої ради правосуддя (ВРП) не мали розбіжностей між доходом і майном та не демонстрували залученості у корумповані дії.

"На жаль, Рада суддів України (РСУ) так і не номінувала представників до Етичної ради ВРП – органу, який буде виконувати це важливе завдання. До того ж РСУ, ймовірно, відбила бажання українських суддів подаватися на посади внаслідок запровадження надлишкових кваліфікаційних вимог, які перевищують вимоги, визначені законом", – заявили дипломати.

Посли закликали РСУ дозволити тим, хто хоче підтримати запровадження реформи, дати можливість стати членом Етичної ради ВРП.

Ще однією причиною затримки реалізації судової реформи дипломати назвали те, що 8 жовтня Верховний Суд звернувся з поданням до Конституційного Суду України (КСУ) про перегляд конституційності окремих положень закону про реформування ВРП.

"Ті, хто слідкують за зусиллями України у сфері боротьби з корупцією, мають привід для занепокоєння щодо того, яке рішення ухвалить КСУ: він спричинив кризу минулого року, визнавши український реєстр майнових декларацій неконституційним та скасувавши дію ключових положень закону України "Про запобігання корупції". Це рішення висвітлило нагальну потребу реформувати КСУ", – зауважили у статті.

Дипломати вважають, що настав час "чинити опір привілейованим колам та їхнім спільникам", а також наполягати на справедливому і рівному ставленні до всіх громадян згідно з українським законодавством.

Контекст

2014 року в Україні розпочали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення ВРП. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посад, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури обрання і призначення суддів, які було введено в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
13 липня 2021 року Рада ухвалила законопроєкт про відновлення роботи ВККС із пропозиціями президента України Володимира Зеленського.
14 липня парламент ухвалив у другому читанні ще два "судові законопроєкти" – про створення Етичної ради із профоцінювання і доброчесності членів Вищої ради правосуддя, а також про адміністративну відповідальність за невиконання вимоги інспектора ВРП.
Ухвалення "судових" законопроєктів привітали ЄС, США і посли G7.
3 серпня Зеленський підписав три закони з пакету судової реформи. Усі вони вже набули чинності.
Представник Зеленського у КСУ Федір Веніславський говорив на початку вересня, що ВККС має відновити роботу до кінця року. За його словами, до цього часу також запрацює Етична рада, яка має оновити склад ВРП.
Міжнародні партнери України 10 вересня подали у ВРП два списки експертів для їх добору та призначення в Етичну раду при ВРП і відбіркову комісію при ВККС.
13 вересня РСУ не змогла набрати достатню кількість голосів, щоб обрати трьох членів Етичної ради. Зеленський заявив, що "не допустить блокування головної реформи країни", в Офісі президента провели робочу зустріч за участю послів "Великої сімки", суддів, представників Верховної Ради, уряду України. За підсумками зустрічі погодили спільну заяву.
21 вересня РСУ оголосила про початок добору на посаду члена Етичної ради при ВРП за своєю квотою.
Згідно з даними серпневого опитування Центру Разумкова, судовій системі України загалом не довіряє 74% громадян.