"Потрібна допомога в боротьбі з Росією". Єрмак сподівається на швидкий консенсус партнерів по членству України в НАТО 

Контекст

• Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
• 7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
• 2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.
• 14 червня 2021 року відбудеться саміт НАТО. Генсек НАТО Єнс Столтенберг зазначав, що на саміті країни – члени Альянсу "ухвалюватимуть рішення щодо змістової і перспективної стратегії НАТО-2030", щоб протистояти "агресивним діям Росії, загрозам тероризму, кібератак, нових і руйнівних технологій, впливу зміни клімату на безпеку і підйому Китаю".
• В Офісі президента зазначали, що Україна не братиме участі в саміті НАТО, але питання надання Києву ПДЧ у НАТО на ньому обговорять.
• Планують, що на саміті Альянсу його лідери зроблять заяву, у якій підтвердять політику "відкритих дверей" для України та Грузії. Але консенсусу щодо надання Україні ПДЧ поки що немає, зазначав 7 червня заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.