Україна зробила все необхідне для отримання ПДЧ у НАТО – Офіс президента

Україна зробила все необхідне для отримання ПДЧ у НАТО – Офіс президента Серед країн – членів НАТО має бути консенсус щодо перспектив членства України в Альянсі, зазначив Сибіга
Фото: Andrii Sybiha / Twitter
Україна дістала підтримку всіх країн-партнерів у її євроатлантичних прагненнях, країна зробила все необхідне, щоб їй надали план дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО. Про це в інтерв'ю, опублікованому 11 червня на YouTube-каналі "Європейської правди", заявив заступник глави Офісу президента (ОПУ) Андрій Сибіга.

Водночас, за його словами, серед країн – членів НАТО має бути консенсус щодо перспектив членства України в Альянсі.

"Україна здійснила всі необхідні кроки для забезпечення того результату, який ми вважаємо за необхідне, а саме – для отримання ПДЧ із подальшим оформленням членства в Альянсі", – вважає Сибіга.

Заступник глави ОПУ зазначив, що Україна "справедливо" хотіла б брати участь у саміті лідерів країн НАТО 14 червня, але через формат заходу, крім членів Альянсу, інших учасників не запрошено.

"Ми б дуже хотіли там бути, на саміті НАТО. І це справедлива наша вимога, як і вимога надання ПДЧ і членства в Альянсі, особливо на фоні тих викликів і тих ризиків, із якими зіштовхується наша держава", – підкреслив Сибіга.

Саміт НАТО відбудеться у Брюсселі. Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг зазначав, що на саміті країни – члени Альянсу будуть "ухвалювати рішення щодо нашої змістовної і перспективної стратегії НАТО-2030", щоб протистояти "агресивним діям Росії, загрозам тероризму, кібератакам, новим і руйнівним технологіям, впливу зміни клімату на безпеку і підйому Китаю".

Контекст

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер повідомляв, що Україні мали надати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україні надали статус партнера розширених можливостей.

6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови зі Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг говорив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

В ОПУ зазначали, що Україна не братиме участі в саміті НАТО, але питання надання Києву ПДЧ у НАТО на ньому обговорюватимуть.

Очікують, що на саміті Альянсу його лідери зроблять заяву, у якій підтвердять політику "відкритих дверей" для України і Грузії. Але консенсусу про надання Україні ПДЧ поки немає, зазначав 7 червня заступник Столтенберга Мірча Джоане.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати