Віцепрем'єрка Стефанішина: Половина країн НАТО прихильно ставиться до надання Україні ПДЧ

Політика

Половина країн – членів НАТО прихильно ставиться до ідеї надати Україні план дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Про це заявила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина 9 червня на форумі "Україна 30. Екологія", пише "Укрінформ".

"Перед самітом НАТО я хочу подякувати майже половині країн Альянсу, які підтримують надання Україні ПДЧ. Я сподіваюся, що це рішення буде ухвалено... Можу підтвердити, що, фактично, половина країн Альянсу прихильно ставиться до такого рішення (наразі у склад НАТО входить 30 країн. – "ГОРДОН")", – заявила віцепрем'єрка.

Стефанішина переконана, що зараз найважливіше – мобілізувати політичну єдність усередині НАТО, щоб одержати рішення щодо України. Вона розповіла, що Україна веде дискусії з Угорщиною (щодо питань нацменшин), а також зі США, країнами Балтії, Польщею та іншими державами – членами Альянсу.

"Найближчим часом НАТО затвердить стратегію розвитку на 10 років, до 2030 року, і принципова позиція України полягає в тому, щоб у цьому документі була чітка ясність щодо цього питання", – заявила вона.

Віцепрем'єрка також звернула увагу на вплив Росії і небажання деяких членів Альянсу "дратувати" цю країну. Однак, на її думку, Україні не варто очікувати на зміни всередині Росії на шляху до членства в Альянсі.

"Мій основний меседж полягає в тому, що ми не маємо чекати цих змін. Ми маємо бути готові до будь-яких змін у будь-який час, і членство України в НАТО – це один із таких елементів прискорення трансформації в самій Російській Федерації", – підкреслила вона.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання ПДЧ "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг говорив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Надання Україні ПДЧ, зокрема, підтримали Латвія і Литва. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Саміт НАТО відбудеться 14 червня. Столтенберг зазначав, що на саміті країни – члени Альянсу будуть "ухвалювати рішення щодо змістовної і перспективної стратегії НАТО-2030", щоб протистояти "агресивним діям Росії, загрозам тероризму, кібератакам, новим і руйнівним технологіям, впливу зміни клімату на безпеку та підйому Китаю".
В Офісі президента зазначали, що Україна не буде брати участь у саміті НАТО, але питання надання Києву ПДЧ у НАТО на ньому буде обговорено.
Очікують, що на саміті Альянсу його лідери зроблять заяву, у якій підтвердять політику "відкритих дверей" для України та Грузії. Але консенсусу про надання Україні ПДЧ поки немає, зазначав 7 червня заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.