Представництво ЄС у Києві поки що не планує скорочувати штат через російську загрозу

Політика

Представництво Європейського союзу в Україні поки що не розглядає скорочення штатного персоналу через загрозу вторгнення Росії. Про це заявив голова представництва Матті Маасікас у коментарі "Укрінформу" 26 січня.

Дипломат розповів, що Євросоюз уважно стежить за подіями у зв'язку з нарощуванням російських військових сил біля українських кордонів, а також бере до уваги рішення деяких країн скоротити штат своїх дипломатичних місій у Києві та надати конкретні поради щодо поїздок Україною.

"ЄС на даний момент не розглядає подібні рішення, займаючись – як кожна дипломатична служба – плануванням на випадок надзвичайних ситуацій", – заявив Маасікас.

Він додав, що представництво ЄС та країни-члени постійно обмінюються інформацією щодо цього.

Контекст

У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває понад 120 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями" і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. Росія, за свого боку, висунула вимоги щодо гарантій безпеки, серед яких – нерозширення НАТО "у східному напрямку" і відмова від приймання до Альянсу держав, що раніше входили до СРСР. Щодо цих вимог у січні 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ. За підсумками у Росії заявили, що не дістали від США і НАТО жодних гарантій, а представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія чи конфронтація і наслідки.
У середині січня американські ЗМІ, зокрема CNN, повідомили, що Росія може вторгнутися до України у січні –лютому. Вона нібито може зробити провокацію, яка стане приводом для нападу. 14 січня прессекретарка Білого дому Джен Псакі підтвердила, що американська сторона має інформацію, що РФ готується до диверсії на Донбасі: вона хоче звинуватити Україну в провокації, щоб виправдати своє вторгнення. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, російські спецслужби готують провокації проти військовослужбовців збройних сил РФ, щоб звинуватити у цьому Україну.
Зеленський 19 січня висловив думку, що ризик російського вторгнення в Україну останнім часом не став більшим, але зріс ажіотаж навколо цього питання. Він закликав українців не панікувати.
На тлі новин про ймовірне вторгнення Росії чотири країни – США, Великобританія, Австралія та Німеччина – заявили про намір евакуювати з України членів сімей дипломатів і частину співробітників дипломатичних установ. У МЗС України назвали цей крок передчасним.
26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що невідомо, чи ухвалив президент Росії Володимир Путін остаточне рішення щодо вторгнення в Україну, але ознаки того, що він готується застосувати війська, є. За її словами, це може статися "зараз або, можливо, в середині лютого".