У матеріалі зазначили, що "Ірландія відкрита для надання допомоги, включно зі скеруванням миротворців в Україну".
Мартін також наголосив, що наполягатиме на прискоренні вступу України до Європейського союзу. Він підкреслив, що цей процес є пріоритетним, оскільки сам по собі надає певні гарантії безпеки для України. Окрім цього, він відкриває значні економічні можливості для країни в майбутньому.
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скеровування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків розпочалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто заперечував таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють можливість скеровування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме щонайменше 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скеровування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку можливість не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляло, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.