"Ми перебуваємо в контексті безпеки, у якому, на мою думку, настав час для Румунії взяти на себе ще більшу відповідальність у межах євроатлантичних керівних структур. Я вирішив узяти участь у виборах на посаду генерального секретаря НАТО і з повною відповідальністю висуваю свою кандидатуру від імені Румунії", – написав він.
Йоганніс зазначив, що його рішення засноване, зокрема, на досвіді, який він дістав під час двох мандатів президента Румунії, "глибокому розумінні проблем, що стоять перед НАТО, Європою", а також "твердої прихильності до фундаментальних цінностей і мети НАТО".
Президент Румунії в опублікованому відеозверненні нагадав, що його країна за більш ніж 20 років членства в НАТО довела здатність виконувати свої зобов'язання й виділяє на оборону 2,5% ВВП.
Контекст
Єнс Столтенберг обіймає пост генсека НАТО із жовтня 2014 року. Його повноваження мали закінчитися у вересні 2022 року. Після цього Столтенберг мав намір очолити центробанк Норвегії. Строк повноважень Столтенберга продовжили в березні, невдовзі після вторгнення Росії в Україну, на рік, до 30 вересня 2023 року. Улітку стало відомо, що Столтенберг залишиться на посаді генсека НАТО ще на рік.
Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте був єдиним офіційним кандидатом на посаду генсека НАТО замість Столтенберга, повідомила 11 лютого 2024 року в коментарі "Радіо Свобода" колишня прессекретарка генсекретаря Альянсу (2010–2023 роки) Оана Лунгеску.
17 лютого ЗМІ написали, що дедалі більше з'являється ознак того, що Рютте стане новим генсеком НАТО. Рішення мають ухвалити до червня. Як вказала Welt am Sonntag, кандидатуру Рютте давно підтримують у Вашингтоні, Лондоні, Парижі й Берліні, водночас лише Угорщина відкрито висловлює свої сумніви. Про підтримку кандидатури Рютте на пост генсека НАТО вже заявила 21 держава – член Альянсу, зазначила Welt am Sonntag.
5 березня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт не може підтримати на пост генсека НАТО кандидатуру Рютте, який раніше "хотів поставити Угорщину на коліна".
+17 Київ
