Путін залякує Бельгію, щоб зупинити конфіскацію активів РФ на користь України

Політика

Нелегітимний президент країни-агресора Росії Володимир Путін намагається налякати владу країн Євросоюзу, щоб заблокувати використання заморожених на Заході російських активів для підтримки України. Про це голова Київського безпекового форуму, прем'єр-міністр України (2014–2016) Арсеній Яценюк заявив в інтерв'ю британській радіостанції LBC.

"Це залякування війною та сіяння страху. Для ЄС і вільного світу – залишків вільного світу – важливо діяти, ухвалити рішення. І це рішення вже на столі. Росія скоїла злочин агресії і злочини проти людства. Цілком очевидно, що вона має заплатити за це", – сказав Яценюк.

Експрем'єр вважає, що використання активів РФ як застави для репараційного кредиту для Києва буде першим кроком до притягнення Кремля до відповідальності за розв'язану в Україні війну.

На його думку, Бельгія, де зберігають значну частину російських активів, поки не погоджується на участь у європейському проєкті саме під впливом саботажу РФ.

"Бельгійський уряд був стурбований актами саботажу й тероризму... І єдина відповідь на це – діяти й показати, що ми не боїмося, що нам байдужі його погрози, що ми діємо для того, щоб Україна виграла цю війну", – сказав в інтерв'ю голова КБФ.

Контекст

Приблизно €185 млрд заморожених російських активів – під управлінням фінансового депозитарію Euroclear, який базується у Брюсселі. Ще €25 млрд розкидані по ЄС на приватних банківських рахунках, писало Politico.
10 вересня глава ЄК Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.
23 жовтня глава Євроради Антоніу Кошта запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів ЄС підтвердять свою підтримку Києву і зможуть ухвалити рішення про "репараційну позику" із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних видатків до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення "репараційного кредиту" для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
15 листопада Валері Урбен, директорка Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
2 грудня ЗМІ повідомили, що ЄС знайшов можливість використати російські мільярди на потреби України без ризику для Бельгії. 3 грудня у Брюсселі ЄК знову обговорила запропоновану "репараційну позику" для України на €165 млрд, сформовану на кошти заморожених російських державних активів. Ця ініціатива вже викликала спротив Бельгії, яка вважає, що її позиції знову не врахували.