Журналісти запитали в Разумкова, як він ставиться до заяви президента Володимира Зеленського про те, що в Україні де-факто президентсько-парламентська форма правління.
"Для чиновника – при всій повазі, я дозволю собі не погодитися з колегами – не може бути де-юре і де-факто. Ми всі повинні жити за законом, у першу чергу, починаючи із себе. Згідно з Конституцією України, ми живемо з вами в парламентсько-президентській республіці", – відповів спікер Ради.
На думку Разумкова, у країні "завжди повинні бути противаги" і "запобіжники".
"Для мене не може бути де-факто, для мене є лише де-юре. Фраза "закон один для всіх" для мене не просто слова. Я сам намагаюся її дотримуватися... Я вважаю, що Конституція абсолютно правильно все визначає сьогодні", – резюмував Разумков.
Контекст
Згідно з Конституцією України, найвищі повноваження у країні має Верховна Рада.
Востаннє Конституцію змінювали за підсумками Революції гідності: 21 лютого 2014 року тодішній президент Віктор Янукович і лідери опозиції підписали угоду, у якій було прописано повернення до Конституції 2004 року, урівноважено повноваження Кабміну, президента і парламенту. Того самого дня Верховна Рада проголосувала за цю редакцію.
Зеленський заявив в інтерв'ю телеканалу "1+1", опублікованому 24 червня, що Україна є парламентсько-президентською республікою тільки юридично.
"Де-юре – ми парламентсько-президентська республіка, де-факто ми – президентсько-парламентська. Де-юре – у президента немає всіх повноважень, щоб відповідати або нести за все відповідальність, а де-факто – українці обирають собі лідера-президента і, незважаючи ні на що, хочуть, щоб президент ніс за все відповідальність", – говорив глава держави.